Авторка — Альона Гавриловська
Проблема безпритульних тварин у Чернівцях сьогодні стоїть надзвичайно гостро. Кожен із нас щодня зустрічає на вулицях як милих песиків, що шукають ласки чи сподіваються на смаколик із вашого пакета, так і лагідних котиків, що муркотінням просять про допомогу.
Однак це питання має й зворотний бік. Розкиданий на тротуарах корм для одних є ознакою турботи, а для інших – приводом для занепокоєння за власних улюбленців. Найгірше ж те, що знаходяться особи, які навмисно труять беззахисних створінь, підсипаючи небезпечні речовини в їжу.
Ми опитали містян, як вони ставляться до безпритульних тварин та хто, на їхню думку, має ними опікуватися, надавати прихисток і їжу.
Чимало містян вважають, що найкращий вихід – це адопція. Одна з опитаних поділилася зворушливою історією про свого улюбленця Льовочку, якого вона забрала від волонтерів:
«Він жив зі мною аж п’ять років. Після всіх щеплень і лікування, просто подивившись йому в очі, я зрозуміла – ми створені одне для одного».
На думку мешканців, якщо тварині потрібна допомога, її варто брати під опіку, а якщо вона соціалізована та здорова – вона цілком може бути частиною міського простору.
Попри любов до тварин, у місті зростає відчуття небезпеки. Жителі виокремлюють конкретні локації, де зграї собак поводяться агресивно. Зокрема, на Гравітоні та вул. Небесної Сотні зафіксовані випадки нападу на людей із пакетами.
Найбільше містян лякає непередбачуваність: один з опитаних згадав прикрий інцидент на вул. Руській, де його знайому покусала собака з підозрою на сказ. Саме тому питання вакцинації та ізоляції агресивних особин стоїть так гостро.
Більшість опитаних погоджується з думкою, що відповідальність – це спільна справа громади та влади. Містяни пропонують зробити спеціалізовані служби які б вакцинували та систематично підгодовували безпритульних тварин, а потім здоровими та бадьорими вертали назад. Такі дії зроблять місто безпечнішим та гарнішим.
Міська влада має фінансувати притулки та догляд несучи за це відповідальність так само, як ремонт доріг чи парків. Тварини – це теж частина міської «власності» та відповідальності.
Чернівчани доводять своєю дією: ми готові відкривати двері своїх домівок для хвостатих. Проте системні зміни можливі лише за підтримки влади. Кожна маленька допомога – чи то миска корму для кота біля під’їзду, чи то прихисток для собаки – робить наше місто кращим. Тільки разом ми зможемо досягти того, щоб на вулицях Чернівців не було голодних очей, а перехожі почувалися в цілковитій безпеці.
