Фільм “Маріуполь. Хроніки пекла” розповідає про життя у пеклі: без води, їжі, світла, медикаментів та зв’язку. Під цілодобовими обстрілами та бомбардуваннями. Без можливості втекти. Про життя у сховищах, де одночасно перебували по кілька тисяч людей. Про смерть близьких і любов до життя.

Фільм створено українським продакшеном “ТТБ-Студія”. Режисерка – Єлизавета Татарінова.

“Ідея зняти цей фільм з’явилась, коли із заблокованого міста почали виїздити перші люди, в середині березня. Ми просто зібралися з оператором і поїхали до Запоріжжя, куди прибувають колони машин, аби з перших вуст почути про те, що відбувається в Маріуполі. Ці розповіді важко слухати, але потрібно”, – розповідає режисерка.

Зйомки відбувалися в Одесі, Чорноморську, Кропивницькому, Дніпрі та Запоріжжі – містах, де опинились герої фільму після евакуації. Серед них маріупольські журналісти Надія Сухорукова, Микола Осиченко та Макс Грабовський. Волонтер Катерина Єрська. Комендант найбільшого в Маріуполі сховища у спорткомплексі “Терра Спорт” Євген Тузов. Родина загиблого фотохудожника Віктора Дєдова та інші. Серед героїв фільму є ті, кому вдалось вижити під час бомбардування маріупольського Драмтеатру та свідки подій в обстріляному та зруйнованому пологовому будинку. Люди, чиїх близьких примусово депортували до Росії й ті, хто ледь не загинув під обстрілами під час евакуації з міста.

“Маріуполь. Хроніки пекла” – це розповідь про життя у місті з перших днів війни і до початку квітня.

“Світ має знати правду про Маріуполь”, – з цієї фрази розпочиналось чи не кожне інтерв’ю з героями фільму. Кожен має свою історію, але вона спільна – свідчення про військові злочини, які чинить Росія. Відверта і страшна, бо те, що відбувається у Маріуполі важко уявити. Але ми маємо її почути.