Мертва тиша під час показу і тихі овації після – на Каннському фестивалі відбулась прем’єра документальної стрічки Лозниці “Бабин Яр. Контекст”.

Це український фільм, який до найпрестижнішого кінофестивалю світу обрали навіть без перегляду. Його демонстрували в рамках програми “Спеціальні покази” 11 липня.

“Бабин Яр. Контекст” – це серія змонтованих архівних відео, яка розповідає історію масових розстрілів євреїв у Бабиному Яру в Києві у вересні 1941-го року.

Тоді німецька армія за три дні розстріляла близько 34 000 тисяч євреїв.

Фільм зняли на замовлення Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, художнім керівником якого є російський режисер Ілля Хржановський, фігура скандальна і суперечлива.

“Навіть 80 років по тому, ми не можемо бути впевнені в тому, що це не трапиться знову”, – коментує в інтерв’ю виданню Screen Daily свою стрічку пан Лозниця.

Спершу планувалися зйомки художнього фільму про Бабин Яр, для якого і було зібране архівне відео, розповідає Сергій Лозниця виданню.

Проте через пандемію та карантин роботу над проєктом кінорежисеру довелося відкласти, а відео-матеріал він вирішив перетворити на документальний проєкт. У цей же час до нього звернулися представники меморіального центру з пропозицією зняти фільм.

“Це не замість художньої стрічки, а як доповнення. Сподіваюся зняти її наступного року”, – каже він.

Бабин Яр став передовою у війні спогадів, каже Сергій Лозниця, в якій воюють групи з протилежними поглядами на те, якими ці спогади мають бути.

“Бабин Яр запустив Голокост певною мірою; насправді Голокост почався саме в СРСР. Євреї, українці та росіяни століттями проживали разом на одній території. Тоді раптом одна група почала вбивати іншу. Дуже важливо розуміти що саме сталося, тому що 80 років по тому ми не можемо бути впевнені в тому, що це не трапиться знову”, – каже режисер.

Коментуючи події, що зображені в архівному відео, режисер каже, що право робити висновки залишає глядачеві.

“У своєму фільмі я не стаю ні на чий бік, не пропоную інтерпретації. Я подаю події у хронологічному порядку і даю можливість глядачам розібратися що сталося”, – каже він.

У своїй рецензії на стрічку Screen Daily, що є профільним виданням, яке висвітлює події у сфері кіномистецтва, описує роботу Сергія Лозниці як “потужний документальний фільм”, який виявився дуже актуальним з огляду на посилення позицій правих сил у Європі.

Видання відзначає майстерність режисера та його команди, що “творить дива” з матеріалом з німецьких, українських та російських архівів, деякі з яких до цього моменту не були доступні широкому загалу.