За останнє десятиліття літня температура підвищилася в середньому на 0,5 градуса, а зимова – на 1,5 градуса.

Про це повідомляє molbuk.ua.

За словами доцента кафедри гідрометеорології та водних ресурсів Чернівецького національного університету Андрія НИКОЛАЄВА, зміни клімату на Буковині розпочалися з 1989 року і тривають досі.

“За цей період середня річна температура повітря у Чернівцях підвищилася на 0,94-1,26 градуса. Внаслідок потепління почали зміщуватися часові границі кліматичних сезонів, зокрема весняного і літнього. Якщо середня річна температура повітря зростатиме надалі на 0,04 градуса, то критична межа у два градуси на території області може бути перевищена орієнтовно у 2029-2030 роках”, – зауважив науковець.

“Глобальне потепління вплинуло і на клімат Буковини. Хоча у нас більш теплішим став зимовий період, ніж літній. Це стосується передусім початку весни, який змістився на місяць раніше. За останнє десятиліття літня температура підвищилася в середньому на 0,5 градуса, а зимова – на 1,5 градуса”, – запевнила начальниця Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Тетяна НЕГАДАЙЛОВА.

Глобальне потепління, яке спостерігається останніми роками, супроводжуватиметься збільшенням кількості аномальних явищ, зокрема буревіїв, ураганів, смерчів, посух. Не стане винятком і Буковина.

“За час моєї роботи в навчально-науковій геофізичній обсерваторії ЧНУ найсильніший буревій у Чернівцях стався 12 років тому. Швидкість вітру сягала 18-20 метрів за секунду. Дерева виривало з корінням, зносило дахи будинків, обривало електричні дроти. Сильні вітри утворюються там, де контактують різні повітряні маси – теплі та холодні. Середня швидкість вітру в нас становить приблизно три-вісім метрів за секунду. Раніше, якщо було 12 метрів за секунду, це вважалося небезпечним явищем. Зараз, як бачимо, вітри набагато сильніші”, – пригадав А. Ніколаєв.

Ще один ризик потепління – дефіцит водних ресурсів.

“Температура повітря підвищується, а кількість опадів – зменшується. Із 1925 року і донині Прут перебуває у маловодній фазі. Зараз спостерігаємо виснаження поверхневих вод, а це, в свою чергу, знижує запаси і підземних, які постачають якісну питну воду. Також поступово змінюватимуться межі природних зон, від чого постраждає сільське господарство. Тому я би радив поступово переходити на вирощування тих культур, які не потребують багато вологи і нормально переносять високі температури”, –пояснив науковець.