Помер британський актор Патрік Стюарт, який здобув світову популярність завдяки ролям капітана Жана-Люка Пікара в серіалі «Зоряний шлях: Наступне покоління» та професора Чарльза Ксав’єра у франшизі «Люди Ікс». Йому було 86 років.

Стюарт помер у середу у своєму будинку в Лос-Анджелесі після «короткої та сповненої глибоких переживань боротьби з хворобою Альцгеймера та деменцією з тільцями Леві», повідомила його багаторічна речниця Келлі Буш Новак.

«Він пішов із життя в теплих обіймах рідних і друзів, в оточенні живої музики, молитов, сліз, сміху та тих глибоких емоцій, які лише він міг викликати після цілого життя, присвяченого всім нам», — написала Буш Новак. «Ми назавжди збережемо в пам’яті спокій і задумливість на його обличчі — незмінне нагадування про його незламну грацію».

Від театральної сцени до «Зоряного шляху»

До кінця 1980-х років Стюарт уже мав за плечима десятиліття роботи в класичному театрі Англії, однак у США залишався маловідомим. Його кар’єра змінилася після того, як йому запропонували головну роль у серіалі «Зоряний шлях: Наступне покоління».

Продюсер серіалу Роберт Джастман випадково потрапив на лекцію в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, де виступав Стюарт, і почув, як актор читає Шекспіра у властивій йому аристократичній манері. Джастман запросив його на прослуховування, попри заперечення творця «Зоряного шляху» Джина Родденберрі, який сумнівався, що лисий британський актор зможе стати обличчям нового серіалу.

Зрештою Стюарт переконав Родденберрі та підписав довгостроковий контракт на роль капітана Жана-Люка Пікара. Водночас сам актор не вірив, що серіал матиме тривалий успіх.

«Кожна людина, з якою я спілкувався, — агенти, режисери, сценаристи, інші актори, — казала: “О, не хвилюйся про шість років. Тобі пощастить, якщо вдасться протриматися перший рік”, — згадував Стюарт у 2010 році. — Усі вважали божевіллям спробу відродити культовий серіал на кшталт “Зоряного шляху” з Вільямом Шетнером і Леонардом Німоєм. Тож, дослухавшись до цих порад, я підписав шестирічний контракт».

Після затвердження на роль газета Los Angeles Times назвала його «невідомим британським шекспірівським актором». Брент Спайнер, який зіграв андроїда Дейту, навіть виготовив табличку над гримеркою Стюарта з написом: «УВАГА: невідомий британський шекспірівський актор».

Прем’єра «Наступного покоління» відбулася у вересні 1987 року. Спочатку серіал важко завойовував прихильність шанувальників франшизи, однак згодом став одним із найуспішніших її проєктів.

Особливе визнання отримав фінал третього сезону «Найкраще з обох світів» 1990 року. У ньому Пікара викрала та асимілювала інопланетна раса Боргів, а історія завершилася на кульмінаційному моменті, залишивши глядачів чекати продовження. Серед інших знакових епізодів — «Підприємство вчорашнього дня» 1990 року та «Внутрішнє світло» 1992 року, у якому Пікар прожив ціле життя, хоча насправді минула лише мить.

Стюарт і його колеги стали одним із найзгуртованіших акторських колективів на телебаченні. Сам актор зізнавався, що спочатку не міг звикнути до жартів і невимушеної атмосфери під час 14-годинних робочих днів.

«Ці хлопці навчили мене, що можна добре працювати й водночас добре проводити час, — сказав він у 2013 році. — До цього я завжди вважав, що ці дві речі взагалі ніяк не пов’язані».

Серіал завершився у 1994 році після семи сезонів. Він отримав номінацію на премію «Еммі» в категорії «Найкращий драматичний серіал» і став основою для чотирьох повнометражних фільмів: «Зоряний шлях: Покоління» (1994), «Зоряний шлях: Перший контакт» (1996), «Зоряний шлях: Повстання» (1998) та «Зоряний шлях: Відплата» (2002).

Після 17-річної перерви Стюарт знову повернувся до образу Пікара в серіалі Star Trek: Picard. Його прем’єра відбулася в січні 2020 року.

Професор Ксав’єр у «Людях Ікс»

Стюарт визнавав, що через «Зоряний шлях» став жертвою амплуа, яке закріпилося за ним. Тому, коли йому запропонували роль професора Чарльза Ксав’єра у фільмі «Люди Ікс» 2000 року, актор спочатку вагався.

Екранізація коміксів Marvel стала новаторським фільмом і допомогла започаткувати нову еру супергеройського кіно. Стюарт зіграв разом зі своїм давнім другом Ієном Маккелленом, який виконав роль Магнето.

Згодом актор ще сім разів повертався до образу Ксав’єра. Він зіграв у фільмах «Люди Ікс 2» (2003), «Люди Ікс: Остання битва» (2006), «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього» (2014) та «Лоґан» (2017), а також з’явився в епізодичних ролях у стрічках «Люди Ікс: Початок. Росомаха» (2009), «Росомаха» (2013) та «Месники: Судний день» (2026).

Багаторічне втілення образів Пікара та Ксав’єра дозволило Стюарту глибше досліджувати своїх персонажів — можливість, яка випадає небагатьом акторам.

«Я надзвичайно захоплювався ними обома — їхньою моральністю, добротою, чуйністю та співчуттям, — розповів Стюарт Стівену Галловею з The Hollywood Reporter у 2017 році. — Навіть їхніми інтелектуальними здібностями. Багаторічне втілення образу Жана-Люка справді вплинуло на мене».

Дитинство та театральна кар’єра

Патрік Стюарт народився 13 липня 1940 року в місті Мірфілд, графство Йоркшир, Англія, у родині Альфреда та Гледіс Стюарт. Його батько працював різноробом і був ветераном Другої світової війни, одним із військових, евакуйованих із Дюнкерка.

Альфред зловживав алкоголем і застосовував фізичне насильство щодо дружини. Стюарт, наймолодший із трьох синів, зростав у постійному страху й часто намагався захистити матір від батькових ударів. Лише через десятиліття актор дізнався, що причиною жорстокої поведінки батька, ймовірно, був недіагностований посттравматичний стресовий розлад.

Досвід дитинства згодом спонукав Стюарта підтримувати ветеранів і людей, які постраждали від домашнього насильства.

«Мені вдалося знайти власний прихисток в акторстві. Сцена була для мене значно безпечнішим місцем, ніж усе, що довелося пережити вдома, — вона давала змогу втекти від реальності. Я міг стати кимось іншим, опинитися в іншому місці й іншому часі», — написав він у 2009 році.

У 15 років Стюарт почав працювати в місцевій газеті The Dewsbury Reporter. Йому доручали брати інтерв’ю в родичів померлих містян, однак журналістика не стала його покликанням. Більшу частину вільного часу він присвячував театральним гурткам. Зрештою редактор поставив його перед вибором між акторством і журналістикою, і Стюарт звільнився.

Щоб заробляти на життя, він працював продавцем у меблевому магазині. У 18 років здобув стипендію для навчання в театральній школі Bristol Old Vic, а в 26 років приєднався до Королівської шекспірівської трупи. Значну частину 1960-х років він присвятив роботі з трупою, а також виступав у Національному театрі.

Після низки ролей у британському кіно й на телебаченні Стюарт дебютував у США у фільмі Джона Бурмена «Екскалібур» (1981), присвяченому легендам про короля Артура. Згодом він зіграв менестреля Ґурні Галлека в науково-фантастичній стрічці Девіда Лінча «Дюна» (1984).

Саме багаторічна театральна підготовка, шекспірівська манера гри та вміння надавати персонажам інтелектуальної глибини допомогли Стюарту стати однією з найвпізнаваніших постатей у науковій фантастиці та супергеройському кіно.