Про це йдеться в повідомленні Бундестагу.

Партії висунули одразу два подання: «85 років з часу Бабиного Яру — історична відповідальність Німеччини перед Україною» від опозиційних «Зелених», а також «85-та річниця трагедії у Бабиному Яру» від коаліційних ХДС/ХСС і СДПН. Ультраправа проросійська партія «Альтернатива для Німеччини» утрималася на голосуванні за обидва подання.

Депутати фракції «Союз 90/Зелені» нагадали про відповідальність Німеччини перед Україною і закликали федеральний уряд сприяти збереженню пам’яті про німецько-українську історію, зокрема створювати культурні проєкти в Україні та Німеччині. Утім, їхнє подання не ухвалили.

Водночас депутати ХДС/ХСС і СДПН наголосили на історичній, а також на сучасній відповідальності Німеччини перед Україною. Вони підтримали розвиток досліджень із вивчення нацистських злочинів часів Другої світової війни й додали, що відповідальність Німеччини за скоєні нацистами злочини не обмежується лише вшануванням пам’яті.

«Вона також передбачає протидію будь-яким проявам антисемітизму, расизму, історичного ревізіонізму та імперіалістичного насильства», — йдеться в повідомленні.

На тлі цього посол України в Німеччині Олексій Макеєв назвав ухвалення «унікальним», адже подання схвалили і від коаліції, і від опозиції.

«За звичною парламентською логікою такого не мало б статися. Але сталося. Адже замість того, щоб робити політику, фракції Німецького Бундестагу — всі, окрім однієї — вирішили писати історію. І дали хід обом поданням: не було жодного голосу проти», — написав Макеєв.

Урочище Бабин Яр у Києві стало місцем масових розстрілів під час нацистської окупації у 1941–1943 роках.

За даними Українського інституту національної пам’яті, нацисти лише за два дні, 29–30 вересня, вбили у Бабиному Яру 34 тисячі євреїв — жителів Києва. Загалом за час окупації тут загинуло понад 100 тисяч людей — євреїв, ромів, радянських військовополонених, українських націоналістів та інших.