4 червня Герою України, колишньому міському голові Умані та військовослужбовцю Олександру Цебрію мало б виповнитися 50 років.

Цей день став особливо трагічним для родини Цебріїв. Саме у день народження свого сина відійшла у вічність його мати — Валентина Данилівна Цебрій.

Після загибелі Олександра Цебрія жінка щодня жила з важким болем втрати, зберігаючи світлу пам’ять про сина та пишаючись його життєвим шляхом. Спочатку він став відомим як принциповий та відданий керівник Умані, а згодом — як захисник України, який став на її оборону зі зброєю в руках.

Близькі, друзі та колеги згадують Олександра Цебрія як людину честі, відданого сім’янина, друга та патріота.

«Він був справжнім. Чоловік і батько. Мер, який розбудовував і палко захищав своє місто Умань. Вірний друг і надійний брат, який без вагань пішов на передову захищати країну. Для всіх нас це день глибокої скорботи, але й великої вдячності. Дякуємо за все, брате. Спочивай з Богом», — зазначають близькі та колеги Героя.

Смерть Валентини Данилівни у день ювілею сина стала ще одним болісним нагадуванням про ціну, яку українські родини платять за війну. Світла пам’ять Олександру Цебрію та його матері.