Про це пишуть CNN та Associated Press.

До винесення на голосування цей законопроєкт місяцями не міг пройти регламентний комітет, і для його розблокування знадобилася спеціальна петиція, за яку вирішальний голос віддав незалежний конгресмен Кевін Кайлі.

Документ передбачає продовження програми лендлізу для України до 2028 року, виділення Україні та союзникам НАТО до 8 мільярдів доларів прямих військових позик у 2026 році та надання Україні по 300 мільйонів доларів за програмою закупівлі зброї USAI у 2026-2027 роках.

Спікер Палати представників Майк Джонсон закликав республіканців виступити проти цього законопроєкту, стверджуючи на закритій зустрічі, що президент Дональд Трамп повинен мати простір для переговорів із росією, пише CNN.

Попри це, законопроєкт усе одно схвалили 226 голосами, ще 195 конгресменів проголосували проти. Загалом 18 республіканців і один незалежний, який часто голосує разом із республіканцями, пішли проти прохання керівництва партії та проголосували за ухвалення законопроєкту.

Єдина демократка, яка голосувала проти разом із рештою республіканців, — Ільхан Омар.

Після голосування в Палаті представників, законопроєкт також має пройти верхню палату Конгресу — Сенат. Однак прихильники його ухвалення сумніваються, що він набере там потрібні 60 голосів.

«Ймовірно, він не набере 60 голосів у Сенаті, але, сподіваюся, змусить Сенат зайнятися цим питанням. Це стане потужним сигналом для українських солдатів», — сказав конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік, який голосував за законопроєкт.

За його словами, голосування також надішле сигнал путіну, що «ми тут не байдужі, що нам не байдуже до України й що ми використаємо свої повноваження, щоб допомогти їй».

Якщо законопроєкт винесуть на розгляд Сенату та схвалять, це стане першим значним кроком Конгресу щодо допомоги Україні з часу ухвалення законопроєкту про додаткове фінансування навесні 2024 року за президентства Джо Байдена.