На росії у 2025 році різко зросла кількість громадян, яким уперше діагностували алкоголізм або алкогольний психоз. Показник сягнув 56,9 випадка на 100 тисяч населення — це найвищий рівень із 2016 року.
Про це повідомляє видання «Важные истории» з посиланням на дані міністерства охорони здоров’я рф.
За інформацією журналістів, упродовж року рівень захворюваності на алкогольну залежність зріс на 30% порівняно з 2024-м — це найрізкіше зростання за весь період спостережень. До цього, з 2011 по 2020 роки, у країні фіксували стійке зниження показників — майже втричі.
Зростання зафіксували у 69 регіонах рф. Зокрема, в Омській області кількість нових випадків збільшилася у п’ять разів, в Астраханській — у чотири. У Пермському краї показник зріс у 3,5 раза та досяг 288 випадків на 100 тисяч населення — це рекорд для регіону.
Найвищий рівень захворюваності традиційно зафіксовано у Чукотському автономному окрузі — 391,4 випадка на 100 тисяч населення. Регіон також залишається лідером за кількістю смертей, пов’язаних з алкоголем, наркотиками та самогубствами.
Окрім цього, на росії зафіксували рекордний рівень психічних розладів за останні 14 років — 328 випадків на 100 тисяч населення. За даними видання, зростання прискорилося після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Вперше до топ-15 регіонів за рівнем психічних розладів увійшла москва — 451,6 випадка на 100 тисяч населення, що майже в півтора раза перевищує середній показник по країні. Найскладніша ситуація спостерігається в Карелії, Архангельській області та Алтайському краї.
Водночас загалом по країні спостерігається поступове зниження рівня наркотичної залежності, однак у низці регіонів ситуація погіршується. Наприклад, у Дагестані показники зросли у п’ять разів, а Мурманська область стала лідером за кількістю нових випадків залежності від психоактивних речовин.
За офіційними даними, на росії на наркологічному обліку перебувають понад 400 тисяч осіб. Водночас експерти зазначають, що реальна кількість людей із залежностями значно більша, оскільки багато хто уникає звернення до державних установ через обмеження прав та відсутність ефективного лікування.
