Україна має стати членом ЄС попри розбіжності щодо Волинської трагедії — спікер польського Сейму

Україна і Польща будуть обговорювати розбіжності щодо історичної пам’яті про Волинську трагедію і після того, як Україна доєднається до ЄС. 

Про це на безпековій конференції Globsec у Празі сказав маршалок польського Сейму Шимон Головня, пише «Радіо Свобода».

“Якщо ви запитуєте мене, чи має Україна бути членом ЄС, попри ті чи інші речі, то так, Україна має бути членом ЄС… Але ми й надалі матимемо деякі розбіжності між нами й українцями щодо Волині, щодо нашої історії. Там ми матимемо їх, і ми обговорюватимемо їх і надалі, але вже в безпечній екосистемі Євросоюзу”, — сказав Головня.

Раніше голова МЗС Дмитро Кулеба під час зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським вказав на те, що вона відбувається в місті Ольштин, куди українське населення було переселене в 1947 році в ході операції «Вісла».

“Ви знаєте, що таке операція “Вісла”, і знаєте, що всі ці українці були примусово виселені з українських територій, щоб жити, зокрема, в Ольштині… Але я не про це говорю. Якби ми сьогодні почали копатися в історії, то якість розмови була б зовсім іншою, і ми могли б дуже глибоко зануритися в історію і докоряти одне одному за погані речі, які поляки робили українцям, а українці — полякам”, — сказав він.

У МЗС України згодом уточнили, що голова відомства не висловлював територіальних претензій до Польщі.

Ці його слова викликали обурення в Польщі. Так, зокрема, депутат партії «Право і справедливість» Януш Ковальський заявив, що Кулебі варто було б заборонити в’їзд до Польщі.

“Я думаю, цей коментар міністра Кулеби був не дуже вдалий, і йому не вистачало контексту”, — додав маршалок Сейму Польщі Головня.

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії в минулі роки та вже подальші вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас в Україні подібних підрахунків не проводили.

Уже після завершення Другої світової війни Польська Народна Республіка та Радянський Союз проводили обміни територіями у процесі встановлення спільного кордону. У цих районах продовжувала свою діяльність УПА. Аби знизити її популярність серед місцевих, у квітні 1947 року польська влада здійснила масову депортацію мирного населення з етнічних українських земель на території в західній та північній частині Польщі, які колись належали Німеччині. Ця подія увійшла в історію під назвою операція «Вісла».

Реклама

Залишити коментар