Нацбанк впровадив більш жорсткий контроль за роботою пунктів обміну валют та заборонив використовувати табло з курсами за межами кас.

Національний банк України посилює вимоги до небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют).

Про ці та інші зміни йдеться у постанові Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 165 «Про особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39».

В НБУ відзначають, що це пов’язано з появою негативних тенденцій зі спекулятивними ознаками у небанківському сегменті готівкового валютного ринку.

«Так, небанківські установи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, розпочали штучно підвищувати курс, підтримуючи цим фактично існування „банкоматного туризму“. Таке підвищення курсу виглядає безпідставним на тлі відносної стабілізації попиту й пропозиції у безготівковому сегменті валютного ринку та може свідчити про винятково спекулятивні підходи до курсоутворення небанківськими установами», — вважають у Нацбанку.

З метою мінімізації спекуляцій та створення дійсно конкурентного середовища НБУ посилює вимоги до небанківських установ щодо організації торгівлі готівковою валютою.

По-перше, інформація про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют має надаватися населенню в стандартизованому вигляді в чітко визначеному форматі – копії наказу (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют. Ця інформація розміщуватиметься виключно в касах установ та їх структурних підрозділів. Водночас небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку забороняється здійснювати інформування про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют поза межами кас установ та їх структурних підрозділів, привертаючи до них додаткову надмірну увагу будь-якими цифровими значеннями чи символами.

По-друге, відновлено обов’язок подання установами інформації до Реєстру приміщень, в яких здійснюються валютні операції, що передбачають використання готівки в національній або іноземній валютах.

По-третє, для контролю за дотриманням небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку порядку здійснення валютних операцій та забезпечення безпеки в період дії воєнного стану процес купівлі-продажу валют повинен здійснюватися із обов’язковим веденням відеоспостереження.

«Зокрема, з метою підвищення безпеки центробанк перегляне технічні вимоги до кас», — акцентують в НБУ.

По-четверте, для посилення контролю за додержанням вимог щодо здійснення купівлі та продажу валют винятково із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) інформація про використовувані РРО передаватиметься до Національного банку. Це дасть змогу підсилити податкову дисципліну.

«Відповідні небанківські установи ухиляються і практично не сплачують податок на прибуток. Так, сплачений податок на прибуток таких компаній становить всього 0,00185% від обсягу купленої ними валюти або близько 7 млн грн за рік на весь ринок. За оцінками НБУ, в першому півріччі 2022 року середня сума податку на прибуток, сплачена одним підрозділом відповідних небанківських установ, становила 165 гривень на місяць», — кажуть у Нацбанку.

Ці зміни не стосуються банків. Проте у разі виявлення таких зловживань, аналогічне регулювання буде запроваджено і для банківських установ.