Білоруські нафтопереробні заводи працюють на половину потужності та майже повністю заповнили склади – підприємства намагаються врятуватись ремонатми.

Про це повідомляє “Єврорадіо” з посиланням на джерела.

“Нафтопереробка, ще 2021 року одна з найприбутковіших галузей білорусі, традиційно заробляла на експорті до Європи та України. Санкції та позиція білоруської влади у війні проти України позбавили білорусь цих ринків”, – йдеться у статті.

За словами джерела видання, завантаження на підприємствах мінімальне. Так, “Нафтан” споживає 11 тисяч тонн нафти на добу, а Мозирський НПЗ – 14 тисяч тонн. Для Мозиря це близько 45% звичайного завантаження.

“Нафтан” постачає все на внутрішній ринок. Тільки нафтовий кокс у Китай, але прибутку там немає, аби “сплавити”. Отримання коксу відбувається з мазуту, це рятує від накопичення мазуту й зупинки підприємства.

Мазут раніше йшов на експорт, тепер його нікуди постачати, у росії свого вистачає”, – розповідає співрозмовник в Народному антикризовому управлінні у білоруській нафтопереробці

При цьому, співробітникам урізали матеріальні виплати за колективним договором, і немає жодних тринадцятих зарплат і квартальних премій. Людей на місця звільнених переводять із нерентабельних і простоюючих цехів, йдеться у статті.

Мозирський НПЗ також працює на внутрішній ринок.

“Бензин 92-ий через російський порт проштовхують на експорт, але це мізер. Товарні резервуари заповнені – ллють все прямо в цистерни на колесах”, – каже джерело.

За словами джерела на підприємстві, через повні склади Мозирський НПЗ змушений влаштовувати ремонти.

“Збуту немає. За 45% завантаження ми (Мозирський НПЗ – ред.) просто небо гріємо. Склад на 97% заповнено. Тож ремонт офіційно.

Щоб забезпечити внутрішній ринок, вистачить 15% від завантаження, навіть у посівну. Раніше 33% нашого виробництва працювало на Україну, ще близько 35% – на Європу. Решта – як доведеться. Роботу орієнтовано на добування валюти для країни. Нині це не працює. Незрозуміло, що завтра буде”, – каже співрозмовник на Мозирському НПЗ.

При цьому, працівникам Мозирського НПЗ виплачують стовідсоткову премію. Очікується, що буде і квартальна премія на початку травня, хоч і з запізненням.

“Раніше “Нафтан” і Мозирський НПЗ тягли промисловість у плюс і приносили валюту в країну. Тепер доводиться витрачатися на утримання підприємств. Розв’язати проблему можна лише за допомогою експорту, оскільки внутрішній ринок дуже обмежений”, – пояснює оглядач нафтогазової галузі Тетяна Маньонок.

За її словами, варіантів небагато: продавати нафтопродукти до росії чи спробувати продавати до Європи під виглядом російських.

Водночас експорт до росії малоймовірний – за її словами, там є своя нафтопереробка, якою білоруські виробники, найімовірніше, програють цінову конкуренцію.

При цьому, невідомо, як довго за таких умов білоруській владі вдасться підтримувати заводи.

“Звичайно, білоруська влада розраховувала, що війна в Україні закінчиться швидко, відкриється знову український ринок і заводи зможуть працювати. Тепер складно прогнозувати майбутнє білоруської нафтопереробки за відсутності реальних експортних ринків”, – резюмує Маньонок