Перший лідер України воєнного часу з часів розпаду Радянського Союзу розповів про величезні виклики для Європи через «криваві, важкі й драматичні» страждання, яких його країна зазнає від повномасштабного вторгнення Росії.

Експрем’єр-міністр Арсеній Яценюк також відзначив, наскільки сильно змінилася політична думка на Заході з того часу, як він прийшов на посаду під час початку російської агресії вісім років тому. Це, на його думку, «переломило ситуацію» на користь України та демократичних сил у Європі.

У великому інтерв’ю Грузинській службі Радіо Свобода з неназваного місця в Україні Яценюк, який був прем’єр-міністром у 2014-2016 роках, попередив, що очікуються «дуже криваві та жорстокі битви», адже російські сили на сьомому тижні війни намагаються взяти контроль над Донецькою, Луганською областями та іншими частинами сходу України.

47-річний політичний ветеран також зазначив, що Німеччина платить ціну за свою помилкову політику щодо Росії, і сказав, що якщо президент Росії Володимир Путін досягне цілі в Україні, «наступними будуть Грузія та Молдова».

Яценюк підкреслив, що потужний український військовий спротив, об’єднана відповідь Заходу та невдачі «повністю корумпованої та застарілої… так званої модернізованої російської армії» зірвали початкові воєнні плани Москви.

Але, підкреслив він, українці переживають жахливу трагедію.

«У нас є лише два варіанти: виграти або програти; вижити або бути знищеними Росією», – сказав Яценюк.

«Я твердо вірю, що перемога прийде», – додав він, назвавши оборону України «праведною війною»: «Я розумію, що це дуже кривавий, важкий, драматичний шлях».

Яценюк назвав оборону України «одним із найбільших прикладів справді героїчних дій у сучасному світі» та зазначив, що затоплення минулого тижня ракетного крейсера «Москва», чорноморського флагмана Росії, є «поганим і зловісним знаком для Путіна».

Москва і Київ 18-19 квітня заявили, що російські війська розпочали новий етап операції в Україні.

Президент України Володимир Зеленський закликав українських захисників продовжувати боротьбу, адже на його Збройні Сили чекає «посилена наступальна операція на всій лінії зіткнення», яка з 2014 року здебільшого відокремлює підтримувані Росією регіони від українських сил у Луганську та Донецьку.

Міністерство оборони Росії 19 квітня заявило, що вразило понад 1200 цілей і збило український МіГ-29, що не може бути зараз підтверджено.

Яценюк вказує на ознаки того, що Кремль сподівався досягти хоча б якоїсь перемоги до 9 травня – річниці капітуляції нацистської Німеччини, що завершило Другу світову війну в Європі, дати, яку росіяни та українці разом відзначали протягом десятиліть до розпаду Радянського Союзу в 1991 році.

Яценюк сказав, що хоча й можна сумніватися в офіційних даних щодо підтримки більшістю росіян дій Путіна чи його «спеціальної воєнної операції» в Україні, він не «розрізняє» Путіна та його прихильників, яких назвав «такими ж злочинцями».

«Я не ставлю під сумнів загальні настрої росіян. А загальні настрої – антиукраїнські, антизахідні, настрої антисвободи. Це вісь зла. І це не тільки Путін, тому що це не Путін воював в Ірпені чи Бучі, вбиваючи невинних українців. Це не Путін в Маріуполі. Це його солдати. Це росіяни», – сказав Яценюк.

Агентство ООН у справах біженців повідомило 18 квітня, що понад 5 мільйонів українців покинули свою країну з моменту початку вторгнення 24 лютого. Ще 215 тисяч громадян третіх країн виїхали з України, за даними міграційного управління ООН, більшість із них – студенти та трудові мігранти.

Під час бойових дій важко встановити кількість загиблих та інших втрат з обох сторін. Україна заявила, що близько 3000 її солдатів було вбито. Росія офіційно заявила, що загинуло менше 2000 її солдатів, незважаючи на дедалі більшу кількість доказів, що ця кількість набагато більша.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) станом на 18 квітня зафіксувало 2 072 загиблих цивільних і ще 2 818 поранених, що, за словами багатьох спостерігачів, є жахливо заниженими цифрами, враховуючи відсутність доступу до зон бойових дій.

Яценюк, який прийшов на посаду після того, як громадянський спротив скинув промосковського президента та уряд у Києві в лютому 2014 року, і обіймав посаду прем’єр-міністра до квітня 2016 року, передбачає, що тактика Путіна та Росії буде схожа на їх останні воєнні кампанії в інших місцях.

Він послався на масові руйнування в Грозному, в південній російській Республіці Чечня, а також в Алеппо, де російські сили підтримували сирійського лідера Башара Асада, і в південноукраїнському стратегічному прибережному місті Маріуполь, яке мало близько 500 тисяч жителів до оточення Росією та гуманітарної катастрофи, що виникла в результаті.

«У передмістях Києва, в Маріуполі, в Чернігові, у Харкові тактика російських військових дуже чітка: всіх вбити і все знищити, – сказав Яценюк. – Ось чому українським військовим критично необхідне постачання летальної оборонної та наступальної зброї, і я хочу підкреслити – наступальної зброї».

Міжнародні прокурори розпочали розслідування щодо воєнних злочинів Росії в Україні на тлі поширених бомбардувань цивільних об’єктів, повідомлень про зґвалтування та інші злочини, а також звинувачень, у тому числі президента США Джо Байдена, що Росія здійснює «геноцид» проти українців.

18 квітня Путін видав указ про вшанування бригади, звинуваченої Києвом у скоєнні військових злочинів під час окупації міста Буча, де українські війська, повернувшись до міста, виявили зв’язані трупи та інші докази звірств.

Яценюк привітав, за його словами, «грандіозні зміни в західній політиці», відзначивши підтримку Києва з боку США, Великої Британії та ЄС.

«Цього Путін не очікував. І це була дуже велика помилка з його боку», – сказав Яценюк, який вступив на посаду в 2014 році, коли Росія окупувала Крим та анексувала його за кілька тижнів, незважаючи на широке міжнародне засудження. «Він був повністю впевнений, що західний світ крихкий і відповідь на жорстоку агресію проти України була б слабкою та неефективною. Захід змінив свою політику щодо Росії, він перевернув ситуацію».

І хоча він сказав, що хоче вважати ці зміни «незворотними», політик-ветеран говорить про «деякі незначні сумніви».

Яценюк виділив такі тривожні ознаки, як зв’язки Угорщини з Росією, підкреслені відмовою Будапешта приєднатися до санкцій проти Москви в масштабі всього ЄС і нещодавно підтвердженим зобов’язанням щодо імпорту російського газу та нафти, а також рівень підтримки на виборах у Франції «пропутінського» кандидата у президенти Марін Ле Пен.

Він також відреагував на широко висвітлену в ЗМІ відмову в потенційному візиті президента Німеччини Вальтера Штайнмаєра до України з боку офісу Зеленського (що заперечує таку відмову), в той час, як естонські, латвійські, литовські та польські колеги готувалися до спільного візиту минулого тижня.

«Я вважаю, що для німецько-українських відносин було би краще, аби німецький президент був у Києві», – сказав Яценюк.

У час перебування на посаді ексканцлерки Ангели Меркель, кажуть експерти, Берлін роками намагався пом’якшити найрізкішу критику Заходу на адресу Москви та вдавався до найжорсткіших заходів, аби зберегти відкритими енергетичні та торговельні зв’язки.

Соціал-демократ Олаф Шольц і його уряд «коаліції світлофора» дотримуються жорсткішої лінії після того, як змінили Меркель у грудні 2021 року. Шольц тісно співпрацював із членами ЄС та Вашингтоном у питанні постачання Києву зброї та іншої підтримки з моменту початку повномасштабного російського вторгнення.

Меркель і Штайнмаєр публічно визнали, що недооцінили російську загрозу.

«Німецька політика змінилася кардинально, що добре для Німеччини і добре для України», – сказав Яценюк, коментуючи залежність Німеччини від російської нафти та газу, інвестицій і навіть дипломатії: «Така політика робила Німеччину слабкішою, а не сильнішою».

Колишній український прем’єр-міністр говорив про ціну війни в Україні та минулої політики Берліна в очах німецької громадськості.

«Німеччина має усвідомити, що в короткостроковій перспективі вона повинна заплатити ціну», – сказав Яценюк Радіо Свобода: «І ця ціна – ніщо в порівнянні з ціною, яку платять українці».

Тепер, коли вони зробили «правильний вибір», – сказав він, – «вони повинні дотримуватися цього вибору, йти цим шляхом».

Щодо тих, хто не є членом ЄС або претендує на членство, то Яценюк назвав зусилля урядів Грузії та Молдови зберегти нейтралітет у нинішньому конфлікті «неправильними, і крапка».

Тисячі російських військ перебувають в обох країнах. У Грузії – для захисту сепаратистів після п’ятиденної війни 2008 року, в Молдові – для збереження військової присутності радянських часів, незважаючи на неодноразові прохання Кишинева до Москви вивести війська.

І Тбілісі, і Кишинів офіційно подали заявку на членство в ЄС, прискоривши свої відповідні заявки, коли російські війська вторглися в Україну майже два місяці тому.

«Вони знають, на що здатна Росія. Нас об’єднували спільні цінності, – сказав Яценюк. – І в ці драматичні та складні часи для українського народу, а також для народів Грузії та Молдови було так важливо проявити справжню єдність, залишитися єдиним фронтом, запровадити санкції проти Росії. Якщо Україна впаде, Молдова і Грузія впадуть. Крапка».

Він застеріг ці та інші країни, аби вони не довіряли Путіну, та навів історію порушених обіцянок.

У своїй промові за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Путін назвав Україну невід’ємною частиною Росії, поставив під сумнів українську національність і культуру та сказав, що Україна ніколи не досягне «справжньої державності».

За кілька годин до початку атаки він говорив про мету «демілітаризації» та «денацифікації» України, що резонує з багаторічними спробами Москви делегітимізувати українську владу після 2013-2014 років, коли був скинутий президент Віктор Янукович.

«Росії ніколи не потрібен жодний привід, – сказав Яценюк. – Вони завжди знайдуть привід».