Колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв сам вирішив передати посаду голови Ради безпеки чинному президенту Касим-Жомарту Токаєву на тлі масових протестів по всій країні.
Про це заявив прессекретар Назарбаєва Айдос Укібай, повідомляє казахстанське видання ORDA.kz.
«Як я вже казав, Єлбаси всі ці дні перебував у Нур-Султані й надавав підтримку главі держави. Проте ситуація складалася дуже непросто, і тому Єлбаси сам ухвалив рішення передати посаду голови Ради безпеки президенту, оскільки добре усвідомлював, що заворушення та терор вимагали оперативної, жорсткої та безкомпромісної відповіді від керівництва країни», — заявив спікер експрезидента.
Він зазначив, що Назарбаєв та Токаєв «завжди були з одного боку барикад, захищаючи свій народ, країну та майбутнє нації».
«І в ці важкі для всіх нас дні вони знову продемонстрували монолітність державної влади», — наголосив Укібай.
За його словами, «велику кількість брехливих чуток та провокаційних записів щодо першого президента» у ЗМІ та соцмережах слід вважати спробою дестабілізації політичної ситуації та «підриву конституційних засад держави».
5 січня на тлі протестів у Казахстані чинний президент країни Касим-Жомарт Токаєв заявив, що він тепер очолює Раду безпеки Казахстану, змістивши на посаді експрезидента країни Нурсултана Назарбаєва.
Ця заява пролунала попри те, що посада була закріплена за Назарбаєвим довічно. Токаєв не пояснював, чому колишній президент залишив посаду. Назарбаєв як перший президент, як і раніше, має статус лідера нації — Єлбаси.
Напередодні прессекретар Назарбаєва дав перший коментар після початку протестів, заявивши, що експрезидент не залишав країну. Про те, що Назарбаєв міг виїхати з Казахстану, раніше повідомляв ряд ЗМІ. Журналісти та експерти також обговорювали можливий розкол між Токаєвим та оточенням Назарбаєва.
Сам Назарбаєв не з’являвся на публіці з кінця грудня минулого року.
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, йди» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки у 2019 році, залишивши пост президента.
Протести швидко переросли у зіткнення із силовиками. Влада Казахстану вважає заворушення наслідком дій «терористичних груп». У країні запроваджено надзвичайний стан. 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження та на ураження» в учасників мітингів.
За офіційними даними, десятки людей загинули, понад тисячу постраждали. По всій країні запроваджено режим надзвичайного стану. Затримано майже 6000 осіб. Число вбитих протестувальників не називається.
Президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ про відставку уряду та змінив Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки.
Пізно увечері 5 січня Рада ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення президента країни Касим-Жомарта Токаєва.
Свої війська, які в організації називають «миротворчими», в Казахстан направили Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан.
Вранці 6 січня секретаріат організації повідомив, що передові підрозділи контингенту вже розпочали виконання завдань у Казахстані.
