Усі заклади обслуговування в Україні із 16 січня зобов’язані надавати послуги та інформацію державною мовою. Такі норми містяться у 30 статі закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який ухвалили ще у 2019 році. Норми мовного закону набувають чинності поступово і деякі з них почнуть діяти аж у 2030 році. Враховуючи чутливість питання, українізація сфери послуг стала однією із найобговорюваніших тем. Досі ледь не щодня у сфері послуг ставалися конфлікти на мовному ґрунті. Чимало суперечок завдяки відеофіксації і поширенню у соцмережах викликали жваве обговорення. Нові норми повинні забезпечити право громадян на надання послуг українською. DW зібрала основні відомості про нововведення.

Українська за замовчуванням

Єдиною державною мовою в Україні є українська. Відповідно до мовного закону, вона має стати і основною мовою у сфері послуг. Підприємства та організації всіх форм власності, у тому числі інтернет-магазини, відтепер повинні обслуговувати споживачів та надавати інформацію про товари й послуги державною мовою. Інформація може дублюватися іншими мовами, а на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися будь-якою іншою мовою, прийнятною для сторін.

Контролюватиме виконання цих норм Уповноважений із захисту державної мови та його офіс – спеціально створена законом структура. З липня минулого року цю посаду обіймає український філолог, колишній народний депутат Тарас Кремінь. Це уже другий мовний омбудсмен в Україні, його попередниця Тетяна Монахова звільнилася через п’ять місяців після призначення, мотивуючи відсутністю організаційної підтримки та фінансування. Тарас Кремінь же за короткий час зумів налагодити роботу свого секретаріату і заявляє про готовність реагувати на порушення. За словами уповноваженого, виконання мовного закону – це передусім питання сумління і рівня знань державної мови, адже ніхто не очікує, що з 16 січня можна буде проконтролювати дотримання закону у геть всіх закладах. Дія закону, як і самої посади омбудсмена, спрямована насамперед на  захист права громадян отримати інформацію державною мовою, наголошує уповноважений.

Штрафи за порушення

Існує кілька механізмів реакції на порушення закону. По-перше, це скарги споживачів уповноваженому. У офісі омбудсмена зобов’язані їх розглянути і відреагувати. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення впродовж 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад може чекати штраф від п’яти до майже семи тисяч гривень. Складає протокол і виписує штраф уповноважений чи його представники. Для контролю за дотриманням законодавства омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади. Однак в уповноваженого зазначають, що моніторинг дотримання закону передусім лягатиме на плечі споживачів.

Мовний омбудсмен пропонує такий алгоритм дій у разі порушення прав громадян. Насамперед, спробувати владнати ситуацію на місці, попросивши обслуговувати державною мовою. У разі відмови, звернутися до керівництва закладу або на “гарячу лінію” установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо. Якщо і це не допоможе – необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та назву, місцезнаходження і контакти суб’єкта господарювання. Скарги із такою інформацією приймають на поштову чи електронну адресу у офісі омбудсмена. Анонімними вони бути не можуть, лише із підписом.

Які інші норми уже діють

Подібні скарги громадяни зможуть надсилати і стосовно інших норм закону, які уже діють. Використання української мови нині є обов’язковим у роботі держчиновників, освітян, медиків,правоохоронців, військовослужбовців, суддів, адвокатів і нотаріусів. Виключно українською повинна бути мова реклами, спортивних заходів, афіш, вивісок, дорожніх знаків, у написах і повідомленнях у транспорті. Державна мова повинна бути обов’язковою під час обслуговування пасажирів, хоча інші також прийнятні за домовленістю сторін. Із вересня 2020 року українська стала обов’язковою також у всіх середніх державних школах. Відповідна норма також міститься і у законах про освіту, згідно з якими уже майже 200 російськомовних шкіл по Україні перейшли на українську мову навчання.

Що набуде чинності пізніше

Уже з липня 2021 року стануть чинними ще низка норм. Зокрема, відбудеться перехід на державну мову усіх культурних і розважальних заходів, мистецьких виставок, туристичного обслуговування. Української має стати більше у книговиданні та розповсюдженні – не менше 50 відсотків асортименту.  Із 2022 року україномовну версію повинні мати усі національні друковані видання та сайти ЗМІ, компаній, органів влади, державних та комунальних установ, інтернет-магазинів. З 2024-го ці норми розповсюджуватимуться на регіональні ЗМІ, а також збільшаться мовні квоти на телебаченні і радіо – із 75 до 90 відсотків на загальнонаціональному, і з 60 до 80 відсотків на місцевому рівнях. З 2030-го лише українською має здійснюватися зовнішнє незалежне оцінювання у школах.

Чого чекати іноземцям

Мовний закон не зобов’язує іноземців знати українську. Водночас він і не зобов’язує надавачів послуг знати якусь іншу мову, крім державної, та обслуговувати нею споживачів, звертає увагу один із розробників закону, член експертної групи із питань мовної політики при Кабміні Сергій Оснач. “Клієнт може лише просити про обслуговування іншою мовою. Зазвичай надавачі послуг переходять на мову клієнта, якщо знають її. Та, на жаль, саме україномовним споживачам в Україні досі часто відмовляють в обслуговуванні українською мовою”, – коментує для DW фахівець.

За його словами, саме цю “кричущу несправедливість мусить виправити 30-та стаття, яка проголошує державну мову пріоритетною у сфері послуг”. Іноземців співрозмовник закликає не покладатися на помилковий стереотип, нібито в Україні всі знають російську. “Насправді в Україні вже виросло ціле покоління, яке не вчило російської у школі. З огляду на сучасні тенденції можна спрогнозувати, що з часом дедалі більше закладів та установ зможуть надавати послуги англійською”, – вказує експерт.

“За замовчуванням сфера обслуговування повинна розпочинати діалог українською мовою. Коли клієнтові це буде некомфортно, або він не володітиме українською на достатньому рівні, він може сказати про це і попросити пояснити зручною мовою – російською, англійською чи будь-якою іншою”, – вказує у розмові з DW мовний омбудсмен Тарас Кремінь.