Україна може вирішити кризу в Конституційному суді шляхом перезавантаження судової системи, вважають в Європейській комісії.
Про це заявила заступник генерального директора з питань політики сусідства і переговорів по розширенню Єврокомісії Катаріна Матернова в ході онлайн-форуму Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюсу, передає УНІАН.
Вона зазначила, що зараз в Україні спостерігається так звана конституційна дилема через значне урізання повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Таке рішення раніше прийняли в КСУ.
«Я вважаю, що можна знайти вихід через перезапуск судової реформи, яка буде враховувати різні її елементи», – заявила вона.
Матернова також нагадала про те, що НАЗК було створено в тісній співпраці України і ЄС.
Раніше в Європейському союзі заявили, що рішення Конституційного суду України може стати підставою для тимчасового зупинення безвізу.
У той же час віце-прем’єр Ольга Стефанишина заявила, що скандальне рішення не загрожує безвізу.
27 жовтня Конституційний суд скасував ст. 366-1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя.
У НАЗК заявили, що судді прийняли рішення у власних інтересах. За даними антикорупційного відомства, двоє членів КСУ внесли в свої декларації недостовірні дані, і тепер, ймовірно, намагаються уникнути відповідальності.
Також в агентстві наголосили, що своїм рішенням КСУ заблокував призначення переможців місцевих виборів, що пройшли 25 жовтня.
В КСУ у відповідь поскаржилися на постійний тиск з боку антикорупційних органів.
Після рішень КСУ президент Володимир Зеленський скликав екстрене закрите засідання РНБО, на якому запевнив, що система е-декларування буде відновлена.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що глава держави очікує від суддів КСУ пояснень, чому вони прийняли «настільки спірне рішення».
КСУ скасував статтю про незаконне збагачення і обов’язкові електронні декларації через кілька місяців після того, як 4 серпня поточного року 47 народних депутатів від ОПЗЖ і групи “За майбутнє” зробили відповідне подання. Воно містило претензії до повноважень антикорупційних органів та до відповідальності за корупцію.
