Тіло полярника Василя Омеляновича, який загинув на українській станції в Антарктиді, доставили на батьківщину тільки зараз через бюрократичну затримку, пов’язану з ідентифікацією тіла загиблого.

Про це в інтерв’ю «Бабелю» розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Відповідно до законів Чилі, щоб репатріювати тіло, необхідно було довести, що тіло загиблого належить саме Василю Омеляновичу. Для цього місцева прокуратура мала отримати з України відбитки пальців загиблого, однак швидко зробити це не вдалось через бюрократичні труднощі.

«Коли я тільки став директором, один зі старих полярників, який ще приймав у британців «Фарадей», із якимось цинічним спокоєм сказав мені: «Ти ж знаєш історію? У британців було п’ять чи сім трупів за сорок років експлуатації станції. У нас за 22 роки жодного. Це суха статистика, тому готуйся — на твоїй каденції буде». На жаль, так і сталося», — пригадав Дикий.

Він також розповів, що оскільки на станції немає моргу, тому на півтора місяця тіло загиблого довелося залишити в морозильній камері на тій самій кухні, де він працював. У цей період за продуктами туди ходили лише лікар і начальник експедиції, аби не травмувати психологічно решту експедиції. Потім покійного доправили в Чилі американським судном. Саме там його й залишалося до листопада.

Нагадаємо, восьмого листопада до України привезли тіло полярника Василя Омеляновича, який був кухарем 25-ї полярної експедиції й загинув на станції «Академік Вернадський» ще у травні. Він скоїв самогубство через особисті проблеми. Це була перша смерть на станції за 25 років.

«22 червня тіло доправили з Антарктиди до Чилі. Чилійські прокуратура і поліція зробили аутопсію (розтин — ред.), підготували акт судмедекспертизи й свідоцтво про смерть. Але вони не могли видати тіло, поки формально не встановлено особу», — розповідав раніше керівник НАНЦ Євген Дикий «BBC Україна».

За його словами, український Інтерпол витратив місяць, щоб дати суто формальну відповідь: у базі таких відбитків пальців немає. Це було логічно, адже небіжчик не був розшукуваним злочинцем. Потім звернення перенаправили українським слідчим, які розслідують справу, але й там воно зависло на декілька місяців. Врешті формальне впізнання тіла відбулось лише 15 жовтня .