Протистояння на Хотинщині. Чому люди перекривають дорогу? Що кажуть водії? Як на це реагує поліція та влада? Що призвело до такої напруженої ситуації – розбирався кореспонтент TVA.UA.

Що відбувається?

В Атаках уже другий день тривають акції протесту. Жителі Хотинського району продовжують перекривати рух транспорту на дорозі національного значення.

Вони обурені тим, що у Хотина забирають статус районного центру. До останнього часу представники влади говорили, що Хотин має бути центром Хотинського округу. А 30 червня рішенням комітету Верховної Ради неочікуванно змінили назву району на Дністровський, а центр перенесли в смт Кельменці.

Протестувальники переконані, що це рішення політичне. Кажуть, раніше Хотинській райлікарні не дали статус опорної, а тепер у Хотина відбирають статус районного центру, який віками був повітовим містом.

«Мають керуватися методологією, а методологія виявилася зовсім різна: при формуванні опорних лікарень вибрали Сокиряни, і вони вирішили, що хотинчанам  туди буде близько добиратися, це нормально. А коли визначили Хотин центром району, то раптом виявилося, що відстань збільшилася, із Сокирян не можуть їхати в Хотин. А хіба хотинчани  встигнуть за годину добратися у медзаклад Сокирян? А у центр, куди їхати буде потрібно може раз у три місяці, а то і більше, то важко доїхати?», – так пояснює обурення громади депутат Хотинської міськради Анатолій Сухаренко.

Також мирна акція триває поруч на мості який сполучає Хмельницьку та Чернівецьку області. Небайдужі хотинчани, переважно студенти й молодь, стоять на узбіччі, а не на проїжджій частині, з плакатами: “Хотин – центр”, “Вимагаємо справедливості!”,  “Просимо мирного вирішення ситуації”.

Всього в акціях 2 липня беруть участь близько сотні людей.

Що каже влада?

Ще 16 червня у представників влади запитували про ситуацію у Чернівецькій області, коли Мінрегіон пропонує один проєкт, а обласна адміністрація дає інший, в якому 4 райони і де Хотинський, Кельменецький і Сокирянський планується об’єднати з центром не в Хотині, як планувалося, а в Кельменцях.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань адмінтерустрою Віталій Безгін заявив:

«У контексті районування в ОДА – дорадчий голос. Тобто, є міністерство, є Уряд, який подає постанову до Верховної Ради. Щодо пропозицій на 4 райони, я нагадаю, що перша пропозиція Чернівецької області була: 1 район – 1 область. Я ще пожартував, що, напевно, Івано-Франківська область зрадіє такій пропозиції. Тому дійсно, пропозиція на 3 райони від Мінрегіону є найбільш обгрунтованою.

Стосовно центрів є багато критеріїв. Є населення, інфраструктура, логістична доступність, безпекові питання. Але конкретно по вашій області в нас особливо не було дискусій з приводу Хотина як центру. Була дискусія щодо іншого центру в більш гірській території, і там в мене досі внутрішні сумніви є. А тут ОДА свою позицію надала. Всі позиції в Києві почули, заслухали. Але далі – урядова постанова і голосування Верховної Ради».

«Така відповідь абсолютно співпадає з позицією нашого міністерства по Чернівецькій області. На уряд подано варіант із Хотинським районом. Якщо ви заперечуєте, щоб був такий варіант, то скажіть свої аргументи. У нас немає аргументів, щоби робити інший», – заявив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

30 червня, на засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Віталій Безгін про східну частину області та Дністровський район сказав наступне:

«Дуже непроста ситуація була щодо центру. Ми знаємо, що там є потужне історичне місто Хотин. І особисто я навіть спочатку однозначно підтримував цю позицію. Але, все ж таки, обіцяли колегам – народним депутатам і представникам місцевого самоврядування, що будемо спиратися винятково на методологічні засади, на питання населення і логістичної доступності…. Враховуючи, що потенційний центр у Кельменцях (на превеликий жаль для Хотина) покриває 100% території у 60-км зоні доступності. А у випадку, якщо центром району буде Хотин, то в нас з 52 тисячі населення з цієї зони вибувають, то звісно ухвалено рішення, що треба змінювати центр.

У той же час з метою зняття соціальної напруги (ми розуміємо, що там вона неабияка), була ухвалена пропозиція, і початкова пропозиція облдержадміністрації, про зміну назви цього району: щоб назвати його не Кельменецький, не Хотинський, а власне Дністровський. Тому така є пропозиція підкомітету».

«Було проведено перемовини, на яких узгоджено, що п’ятеро представників Хотинської громади  поїдуть у Київ на зустріч з головою профільного комітету Верховної Ради Андрієм Клочко. Заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак домовилася про цю зустріч, і що для активістів виготовлять пропуски у парламент», – повідомив депутат Хотинської міськради Анатолій Сухаренко.

Участь поліції

Під час акції 1 липня стався інцидент між учасниками акції та далекобійниками. Коли поліцейські здійснювали розмежування представників обох сторін конфлікту, постраждав один із правоохоронців.

Слідчі Хотинського відділення поліції внесли відомості про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтями 279 (Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства) і 345 (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.

Згодом поліція відтіснила протестувальників з проїжджої частини на узбіччя та частково відновила проїзд автотранспорту.

На другий день акції поліція дійшла компромісу із протестувальниками, що ті щогодини на 10-15 хвилин розблоковують рух транспорту, а поліція не заважатиме проводити акцію.

Водії по-різному ставляться до ситуації

Одні з розумінням – поділяють обурення цим реформуванням та перекроюванням районів. Тому що самі зіткнулися з такими проблемами у своїх рідних містах. Інші обурюються що їм потрібно працювати, заробляти на прожиття, а не стояти на сонці.

Передісторія

Зараз в Україні відбувається важливий етап децентралізації. Одне з пріоритетних питань – нові райони, зменшення їх кількості шляхом укрупнення. Одна із причин – це величезні диспропорції параметрів існуючих районів, які не відповідають сучасним вимогам для організації ефективної місцевої влади.

Всього в Україні 490 районів. З провадженням реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, більшість районів майже повністю покрилось об’єднаними громадами, на рівень яких перейшли майже всі повноваження райдержадміністрацій та районних рад. Тому РДА стають не потрібними.

В Мінрегіоні звертають увагу на те, що райони є штучними утвореннями для організації на їх території, в першу чергу, державної виконавчої влади, і ключовим тут є максимальна ефективність з мінімальними затратами на її утримання. Послуги, які раніше громадяни отримували в райцентрах, надаватимуться на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, у Центрах надання адміністративних послуг.

Ілля Горбовий для TVA.UA