Репортери без кордонів (RSF) критично поставилися до українського законопроєкту щодо боротьби з дезінформацією та висловили зауваження до нього.

Відповідна інформація оприлюднена на сайті організації “Репортери без кордонів”.

“Організація Репортери без кордонів, занепокоєна тим, що запропоноване законодавство може завдати шкоди свободі інформації, представила власні рекомендації для уряду України та для (українських) законотворців”, – йдеться у повідомленні.

Законопроєкт, як зазначають в RSF, вже був названий “небезпечним” та “неприйнятним” у заявах впливових журналістських та громадських організацій України, включаючи Інститут масової інформації, які звернулися до влади з вимогою повернути документ на доопрацювання. Занепокоєння викликали передбачені заходи, які потенційно можуть бути використані для отримання контролю над інформаційним середовищем та порушення професійних прав журналістів.

“У нинішньому вигляді, законопроєкт може виявитися неефективним або навіть контрпродуктивним, адже потенційно може серйозно обмежити свободу думок та висловлення, і підірвати свободу преси”, – заявляють “Репортери без кордонів”.

Щоб усунути такі застереження, RSF, зокрема, з огляду те, що законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за розповсюдження дезінформації, пропонує уточнити термін “дезінформація”, оскільки його вільне трактування може спричинити утиски прав журналістів на вільний доступ до інформації та на висловлювання.

На думку RSF, правова відповідальність може застосовуватися лише у випадку доведення у судовому порядку, що інформація була навмисно зроблена неправдивою, заради введення людей в оману або для маніпуляцій з громадською думкою, та була масово поширена саме з цією метою. У будь-якому випадку “Репортери” вимагають прибрати тюремне ув’язнення із переліку заходів, які можуть застосовуватися за звинуваченням у поширенні дезінформації.

RSF також критично поставилася до ідеї вимагати від користувачів соцмереж перевіряти інформацію перед її поширенням. Це, на переконання європейських експертів, дозволить притягувати до відповідальності будь-кого за репост інформації, що надалі може розглядається владою як “дезінформація”. При тому, що перевірка інформації залишається професійним обов’язком журналістів, такі зусилля не можуть бути обов’язком інших громадян.

“Репортери без кордонів” зауважують, що будь-яка владна структура не може нести відповідальність за визначення того, що є правдою, а що – неправдою і тим більше, накладати за це стягнення без судового розгляду. Тож RSF закликала владу України чітко визначити повноваження такого органу, і гарантувати, що він не порушуватиме законне право на висловлювання та інформацію.

На думку RSF, замість того, щоб давати державному органу повноваження приймати рішення щодо усього контенту, закон мав би зобов’язати медійні платформи, що займаються агрегацією, сортуванням та наданням пріоритетності інформації, що поширюється онлайн, активно боротися проти мови ненависті або проти свідомо маніпулятивного контенту.

Організація наголошує, що такі контрольні повноваження спеціального держоргану у стосунках з медіа-платформами також треба детально прописані у законопроєкті.

Більшої ясності, на думку європейських експертів, потребує намір щодо створення “Асоціації професійних журналістів України”, яка, за законопроєктом, має бути незалежною, але при цьому формуватиметься владними структурами. RSF попередила, що це може спричинити зловживання навколо присвоєння статусу “професійного журналіста”, в той час як решта “звичайних” журналістів може штучно утискатися в правах на отримання інформації.

Ще одним положенням законопроєкту, яке було критично оцінено “Репортерами без кордонів”, є ідея введення “індексу довіри” для медіа-ресурсів, при тому, що такий критерій буде ухвалюватися представниками влади.

Натомість, RSF пропонує уряду України створити умови для формування саморегулюючих структур, які вирішуватимуть питання відповідності медіа професійним стандартам та етичним нормам. В якості прикладу RSF наводить “Ініціативу довіри до журналістики”, яку започаткувала у партнерстві з Європейською спілкою мовлення (EBU), Глобальною мережею редакторів (GEN) та агентством France Presse (AFP). Ця ініціатива представляє 18 оціночних показників. Зокрема, оцінюється редакційна політика у коригуванні інформації та позначенні контенту, наприклад, як “спонсорського”, або “окремої думки”, а також стандарти з дотримання достовірності інформації.

RSF нагадала, що в її рейтингу “Світового індексу свободи преси” у 2019 році Україні присвоєно 102 ранг серед 180 країн.

Нагадаємо, Міністерство культури, молоді і спорту 20 січня оприлюднило проєкт закону щодо забезпечення національної інформбезпеки та права на доступ до достовірної інформації, відомого як “законопроєкт про дезінформацію”. У міністерстві запросили до участі в обговоренні законопроєкту представників ЗМІ, профільних інституцій та громадських організацій, медіаекспертів та медіаюристів.

27 січня представники медійної спільноти та громадських організацій рекомендували міністерству утриматися від реєстрації законопроєкту “про дезінформацію” в парламенті. Комісія з журналістської етики оприлюднила заяву з вимогою до уряду та МКМС – зняти з розгляду законопроєкт щодо дезінформації та розпочати процес підготовки законодавчих змін з нуля.