Росія здійснила це за допомогою прихильників Кремля і своєї політики в Україні. Багато з них були завербовані російськими спецслужбами і навмисно перешкоджали своєчасній реакції України на захоплення її територій. Особливо великої шкоди нанесли прихильники Кремля в оборонній сфері України.

Так, 25 лютого 2019 року за підозрою у державній зраді був заарештований колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Володимир Замана. За словами глави ГПУ Юрія Луценка, у період 2012-2014 років Замана особисто скоротив склад ВСУ більше, ніж передбачалося законом, готуючи таким чином окупацію Росією українських територій. 24 травня 2019 року Апеляційний суд Києва частково задовольнив апеляційні скарги, спрямовані захистом підозрюваного, і звільнив Заману з-під варти.

Останнім часом пропагандистський рупор Кремля націлився і на країни Балтії. Як стверджує російська пропаганда, за радянських часів частині Литви були подарунками від Москви і тому «по праву належать Росії». Саме так Росія обґрунтувала незаконну анексію українського Криму.

Щоб перешкодити кампанії дестабілізації, яку може почати РФ, балтійські країни планують визначити вразливі до подібних меседжів категорії населення – ведуться пошуки людей, причетних до «дій російського впливу», а також «сплячих осередків», які можуть бути активовані з Москви.

Більшість підозрюваних, визначених литовськими службами безпеки в рамках цих зусиль, класифікуються як прихильники Кремля. Люди з цієї категорії також були помічені у поширенні фейкової інформації. Менша кількість підозрюваних були визначені в іншу категорію – потенційних виконавців. Чиновники побоюються, що ці люди можуть зробити рішучіші дії, можливо, організувати заворушення, щоб дискредитувати демократичну державу.

Люди з цих категорій використовують атрибутику, яка свідчить про їх симпатії до Кремля, – військові символи РФ, зображення Володимира Путіна, твіти, татуювання і навіть зачіски. Навіть підрахунок повідомлень про прокремлівських заворушеннях може розкрити новий важливий патерн, говорить аналітик міністерства оборони Литви Томас Сепоніс. Він є частиною команди, яка фіксує місце розташування та інші характеристики прокремлівських або антинатовських демонстрацій, включно з графіті і вандалізмом.

Згідно з опитуваннями, лише деякі жителі країн Балтії вважають, що при російських владу життя буде краще. Росія, однак, використовує свій вплив, щоб вербувати іноземних громадян. І не обов’язково відданих шанувальників. Наприклад, на сході України ГРУ РФ запропонувало керівникам кримінальних угруповань посади в окупаційній адміністрації в обмін на допомогу в реалізації «українськоого сценарію».

У країнах Балтії, в свою чергу, Росія проводить шпигунську діяльність через місцеві неурядові організації та Соціалістичний народний фронт – ліву політичну партію Литви, колишній лідер якої у 2018 році був заарештований за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії.

За інформацією видання, російські агенти часто діють через контрабандистів, які возять з Росії та Білорусі сигарети і бензин. Спецслужби РФ пропонують їм гроші в обмін на допомогу. Віце-міністр оборони Литви Едвінас Керзена повідомив, що його країна старанно працює над виявленням литовців, залучених у цю діяльність. За його словами, найбільше турбують ті громадяни, які мають доступ до конфіденційної інформації завдяки роботі в уряді. Щоб уникнути витоку даних, Литва перевіряє претендентів на державну роботу на наявність родичів у РФ.

Існують побоювання, що пошук російської «п’ятої колони» в країнах Балтії може зайти надто далеко. Для більш ефективної роботи у Вільнюсі готується новий розвідувальний центр, який почне роботу у кінці 2019 року. Розвідувальний осередок спецназу Балтійських сил є ініціативою Естонії, Латвії, Литви і Польщі, заснованою за допомогою США.

Якщо Росія вторгнеться у Прибалтику, місцеві прихильники Кремля, безсумнівно, можуть перешкодити діям у відповідь. Однак з більшою ймовірністю Росія активізує зусилля з розпалювання розбіжностей і підриву довіри до демократії у балтійських країнах за допомогою своїх спільників, стверджує колишній глава НАТО Андерс Фог Расмуссен.

З цього приводу багато прибалтійських чиновників проявляють обережний оптимізм. Як стверджує The Economist, у Балтійському регіоні менше довіри до кремлівської риторики про «Захід, що загниває», ніж на сході України. І навіть на Донбасі Росія настільки непопулярна, що й досі не змогла забезпечити контроль над сухопутним коридором до Криму.

Кремлівські пропагандисти не завжди перемагають.