Про це повідомляє molbuk.ua
Йосип Созанський, художній керівник і головний диригент Чернівецького академічного симфонічного оркестру каже, ще кілька років тому мистецтвознавець Лілія Назар зі Львова дала йому невеликий пожовклий зошит. Ноти в ньому було важко розібрати. Але одного разу почав складати аркуші докупи, і нота за нотою, зрозумів, що у його руках – досконалий твір геніального композитора . Так народилася ідея зробити концерт, аби ще раз нагадати всім, якою ціною давалася і дається нам Україна…
Про самого композитора Бориса Кудрика українці майже нічого не знають, і це не дивно, бо його посмертна реабілітація відбулася лише у 1993 році. Хоча помер він у мордовських таборах у 1952 році. Саме там написав “Симфонію e-moll”, світова прем’єра якої і відбудеться у Чернівцях. Написана вона У 1951 році, у концтаборі Дубравлаг (ст. Потьма) Мордовської АРСР. Твір пронизаний любов’ю і тугою до України. У концтаборі в Мордовії Борис Кудрик перебував з видатним композитором Василем Барвінським. А у сусідньому бараці своє заслання відбував Патріарх Йосип Сліпий.
– Відомо, що цей твір в Україну привіз Василь Барвінський, – розповідає Йосип Созанський. – А моя колишня викладачка з Львівської консерваторії Лілія Назар бувала у родині Барвінських. Я подумав, ну що може бути у такому старому зошиті? Коли я детально почав вивчати ноти, сидів за ними зранку до ночі, наскільки мене це захопило. Я загалом цікавлюся творами, забутими або невідомими українських композиторів. В українському музичному мистецтві такого стилю симфонії немає. Кудрик мав нахил до класичного стилю. І це йому привив його викладач у Віденській консерваторії, наш земляк Євсевій Мандичевський. “Симфонія e-moll” – це надзвичайно професійна робота. Борис Кудрик цією музикою наче розмовляє зі слухачами.
Йосип Йосипович додає, що симфонія, звісно, не була підписана. У таборах композитори цього не могли робити. Зошит зроблений власноруч, обкладинка, певно, із ящикового картону. Зошит перешитий чорною ниткою. Композитор детально записував дні, коли писав музику. Якщо пересічній людині погортати зошит, то здається, що тут абсолютно нічого не розібрати. Йосип Созанський проробив величезну роботу. Він розшифрував симфонію і заново набрав ноти.
Загалом твори Бориса Кудрика лише в останні роки почали виконуватися.
– Симфонія складається із 4-х частин, – додає Созанський. – І вона не закінчена, не знаю, з яких причин. Я вже по загальному плану зрозумів, який має бути кінець. Композитор у цьому творі наче посилає свої думки в Україну. Тут і безвихідь, і сильний жаль, і прощання… У другій частині твору композитор наче потрапляє додому в неділю до храму на службу Божу. А опісля знову – холодна дійсність. Він озирається навколо, і всюди – життя в бараках. Вчуваються наспіви рідних пісень, у симфонії вчувається народна пісня “Горіла сосна палала”. Завершується твір тріумфально.
Концерт триватиме 40 хвилин. Перед цим у філармонії на кілька хвилин запланували лекторій: демонструватимуть коротке відео про композитора Бориса Кудрика.
– Є спогади спів’язнів Кудрика, – каже Йосип Созанський. – Зокрема, поета Володимира Ковалика, він 2 роки тому помер у Чикаго. Він розповідав, що Кудрик був невеликого зросту, а сам поет був без руки. Однак намагався завжди щось зробити за композитора, аби той мав час писати. Ковалик розповідав, як композитор ховав олівець і папір. У тих самим бараках по сусідству в ті роки перебував патріарх Йосип Сліпий. То вони могли знатися з Кудриком. За що засудили Кудрика? Як і більшість українців – ні за що. У 1945 році композитор перебував у Відні, він там навчався, добре знав німецьку мову. І коли НКВДисти робили у Відні зачистку, почали цікавитися, ким є Кудрик. І знайшли у нього посвідчення радянського композитора. У 1940 році Кудрик брав участь в пленумі Спілки композиторів як делегат від львівських музикантів. Спочатку його мордували у Львові, а потім відправили на заслання. Кудрик також цікавий як піаніст і визначний музикознавець, він мав феноменальну музичну пам’ять. Був рецензентом багатьох концертів у Львові.
Цю прем’єру я спочатку хотів назвати “Український дух”, але потім мене переконали , що в наш час потрібно все називати своїми іменами – “Ціна Незалежності”. Ми повинні пам’ятати, як наш народ мордували і винищували, і тому є документальна музична жива пам’ятка – Симфонія з концтабору. До слова, де похований Борис Кудрик досі невідомо… Можливо, десь у братських могилах в Мордовії…
Борис Кудрик (1897- 1952 рр.). – український композитор, музикознавець, піаніст. Автор підручника з історії української музики “Огляд історії української церковної музики”, 1937 р.
Народився діяч в родині священика у Рогатині. Восьмий клас гімназії завершив у Відні, куди сім’я Кудриків перебралася в 1914 році. Навчався на філософському та музикологічному факультетах Віденського університету.
У 1926 році Борис Кудрик переїхав до Львова. Він один із перших відомих музичних діячів України, котрий брав активну участь у роботі Львівського радіо.
У 1945 році Кудрика заарештували радянські каральні органи і відправили на заслання. Ім’я композитора довгі десятиліття було табу в українській культурі, а науковий інтерес до його постаті і досі не великий…
