У Верховній Раді України пропонують на законодавчому рівні закріпити інститут військового капеланства ‒ тобто священиків у військах. як повідомляє Церкваріум.

Так було зареєстровано три відповідних законопроекти. Перший за реєстр. номером 10244 авторства депутатів Унгуряна, Березюка, Солов’я та Луценка.  Другий за реєстр. номером 10244-1 депутатів Білозір, Ричкової, Тимошенка, Унгуряна, Герасимова, Мамчура, Єленського та Євтушка.

Також у додатку до другого законопроекту пропонується внести зміни до Податкового кодексу, щоби звільнити доходи капеланів від оподаткування строком на десять років. Про це окремий законопроект за номером 10245 авторства депутатів Білозір, Ричкової, Тимошенка, Унгуряна, Герасимова, Мамчура та Євтушка.

До цього часу капеланська служба не була врегульована законодавством. Єдиним документом, на підставі якого священики могли легально знаходитися у військових формуваннях було Розпорядження Кабінету Міністрів України, яке підписав Арсеній Яценюк у червні 2014 року.

Новими законопроектами пропонується утворити інститут військового капеланства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України. Основна мета законопроектів ‒ забезпечити реалізацію права на свободу совісті для тих, хто через характер служби обмежений у його здійсненні.

Священики будуть працевлаштовані до військових формувань на основі договорів та будуть надавати послуги релігійного характеру. Тобто вони не будуть військовими, а лишень найманими працівниками. Пропонується проводити анонімне опитування для визначення конфесійної належності солдат. Капеланом буде представник тієї конфесії, яку сповідує більшість військових у частині. Представникам інших конфесій передбачена можливість запросити капелана-волонтера для релігійних меншин. Для координації спільних дій пропонується утворити міжконфесійний орган, який буде вирішувати усі нагальні потреби. У проектах Законів чітко розмежовуються повноваження священиків та військових, а також забороняється втручатися у діяльність один одного.

Обома законопроектами пропонується партнерська модель відносин, коли держава виступає замовником послуг релігійного характеру, а релігійні організації ‒ виконавцями. Запровадження капеланства не потребуватиме додаткових витрат з бюджетів, адже планується здійснити це у межах існуючого фінансування на потреби оборони.