9 квітня виконавчий комітет Чернівецької міської ради своїм рішенням затвердив концепцію щодо архітектурно-художнього оформлення відкритих літніх майданчиків в межах Центрального історичного ареалу міста Чернівців. Концепція була запропонована відділом охорони культурної спадщини міської ради.

Рішення виконкому також зобов’язує департамент містобудівного комплексу та земельних відносин спільно з відділом охорони культурної спадщини підготувати порядок розміщення відкритих літніх майданчиків в місті Чернівцях та винести його як проект регуляторного акту на розгляд Чернівецької міської ради в IV кварталі 2019 року. Прийнята концепція, окрім іншого, має на меті подивитись як мешканці і підприємці цього року реагуватимуть на запропоновані зміни перед винесенням порядку розміщення на розгляд міської ради.

Що розповідають по темі начальниця відділу охорони культурної спадщини Олена Пушкова та секретарка виконавчого комітету Антоніна Бабюк можна послухати в записі передачі на “Радіо Буковина”. Рекомендую зробити це аж після прочитання статті.

Що зміниться для підприємців?

До прийняття концепції порядок розміщення літніх майданчиків регламентувався Положенням про тимчасове користування окремими елементами благоустрою для розміщення літніх торгових майданчиків. Згідно нього, підставою для розміщення літнього майданчика був паспорт прив’язки та договір про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності, укладений на підставі рішення міської ради.

Тепер, після прийняття концепції, ескізний проект відкритого літнього майданчика має бути додатково узгоджено відділом охорони культурної спадщини.

Нагадаю, нинішню начальницю відділу охорони культурної спадщини Олену Пушкову підозрювали у одержанні неправомірної вигоди з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням. У червні 2017 року суд відсторонив її від посади. Для звільнена з-під утримання під вартою нею була внесла застава в розмірі 170 тисяч гривень. У вересні минулого року, після відсторонення міського голови, її було відновлено на посаді.

Отже, підприємцям додали ще один бюрократичний бар’єр у вигляді відділу охорони культурної спадщини. Чи долати його самотужки, чи за допомогою хабара — обирати підприємцю. Зазначу лише, що про корупційні дії чиновників завжди можна повідомляти на гарячу лінію СБУ за телефоном 0 800 501 482 та на електронну скриньку [email protected]. Телефон обласної гарячої лінії СБУ: (0372) 54-02-04.

Аналіз концепції

Головний архітектор Чернівців, Наталія Хілько, зазначила, що графічна частина «злизана» з Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об’єктів ресторанного господарства у місті Львові.

Наталію Хілько було відсторонено від займаної посади тимчасовим виконувачем обов’язків міського голови, Василем Проданом. Пані Хілько вважає це відсторонення протиправним та судиться з Василем Проданом. Варто відмітити, що судиться цілком успішно.

Мене зацікавила ця інформація, тому я вирішив власноруч перевірити вміст документів на предмет плагіату. На щастя, чернівецька концепція, крім графічних додатків, складається всього з двох пунктів, тому аналізувати довелось не так багато. Львівський документ в свою чергу є повноцінним регуляторним актом. Сама лише текстова частина порядку розміщення без графічних додатків займає близько 20 сторінок.

Після перегляду стало очевидно, що абсолютно всі графічні додатки з чернівецької концепції виявились банально скопійовані з львівських правил. Ось лише пара ілюстрованих порівнянь:

В чернівецьку концепцію не потрапила тільки ілюстрація про прохід пішоходів. Згідно львівського порядку, при влаштуванні літніх майданчиків на пішохідних доріжках, тротуарах та алеях ширина для проходу пішоходів повинна бути не менше 1,8 м, а розміщення майданчика не має перешкоджати вільному руху пішоходів.

Пояснення до ілюстрацій, як бачимо, теж скопійовані переважно слово в слово. Цікаво. Давайте ж поглянемо на всю текстову частину концепції.

Порівняння загальних вимог

Як бачимо, структура вимог запозичена з львівських пункт в пункт.

Проте, є кілька відмінностей.

1. В чернівецькій концепції замість поняття “ресторанне господарство” чомусь використано застарілий термін “громадське харчування“. Хоча, згідно наказу МінЕкономіки №309 від 09.10.2006 треба використовувати саме перший.
2. Якщо в львівському порядку розміщення чітко вказано, що відкриті літні майданчики встановлюються виключно біля закладів ресторанного господарства, то з чернівецької концепції слово “виключно” викинуте.
3. Львівський порядок вказує, що розміщення літнього майданчика має відбуватись в межах відповідно до схеми прив’язки. В аналогічний пункт Чернівецькій концепції додано вимогу щодо узгодження з відділом охорони культурної спадщини, а також фактично продубльовані вимоги щодо розміщення. Це структурна помилка, адже вказані вимоги мають бути викладені саме в підпункті про встановлення літнього майданчику, а не в підпункті про його розміщення.
4. З порядку не був запозичений наступний пункт щодо вільного руху пішоходів: “При влаштуванні відкритих літніх майданчиків на пішохідних доріжках, тротуарах та алеях ширина для проходу пішоходів повинна бути не менше 1,8 м. Розміщення майданчика не має перешкоджати вільному руху пішоходів”. 
5. До вимог було додано рекомендаційний пункт з переліком небажаних елементів на майданчику. Цей підпункт є недоречним як за змістом, так і за структурою. Його необхідно перенести в новий пункт “рекомендації”, або, що краще, виключити взагалі.

Порівняння вимог до об’ємно-просторового вирішення

Весь блок було “запозичено” з львівського документу повністю. Є лише дві відмінності.

Перша найсуттєвіша — вимоги перетворили на рекомендації.

Введення рекомендацій замість чітких вимог найчастіше є лише зайвим приводом розвести бюрократичну тяганину заради хабара. Це чудово відомо чернівецьким підприємцям, особливо рестораторам.

Друга відмінність — це можливість використання маркіз-пергол та маркіз-пальмір в межах центрального історичного ареалу міста Чернівців. Згідно львівського порядку розміщення, ці два типи сонцезахисних елементів дозволено біля об’єктів ресторанного господарства, що розміщені поза межами пішохідної зони та території ЮНЕСКО лише в окремих випадках.

Пергольні та пальмірні маркізи — це масивні об’єкти, які передбачають стаціонарні вертикальні опори. Такі великі сонцезахисні елементи дозволяють зробити літній майданчик максимально закритим та захищеним від сонця, вітру та навколишнього середовища.

У вступній частині чернівецької концепції зазначено, що “Розроблення Концепції зумовлене необхідністю мінімізації втручань в історичний ландщафт (sic!) міста при встановленні відкритих літніх майданчиків”. Враховуючи, що документ був номінально “розроблений” відділом охорони культурної спадщини, можливість використання таких сумнівних елементів в історичному ареалі викликає, м’яко кажучи, подив.

Резюме та прогнози

Розробці львівського порядку розміщення відкритих літніх майданчиків передувала величезна підготовча робота та колосальний обсяг попередньої комунікації з рестораторами. В Чернівцях все відбувалось інакше. Від анонсу концепції міською радою до її прийняття виконкомом пройшло менше місяця.

Над розробкою порядку у Львові працювали спеціалісти львівського регуляторного хабу в співпраці з фахівцями школи управління Українського Католицького Університету. Була проведено опрацювання і структурування наявних проблем, по кожному блоку проблем було запропоновано по кілька варіантів вирішення. Після обробки та асиміляції запропонованих кроків народився серйозний та повноцінний регуляторний акт.

Чернівецька ж концепція народилася шляхом натягування сови на глобус. В якості сови, як розумієте, виступив львівський порядок розміщення, а в якості глобуса — чернівецька проблематика, яка далеко не завжди має паралелі з львівською.

Теперішня тимчасова влада Чернівців демонструє очевидну тенденцію до зниження якості кадрового складу чиновників, адже між фаховістю та лояльністю робить ставку на останнє. Враховуючи це, а також бажання здерти максимум грошей з міста напередодні місцевих виборів, можна чекати лише одного. Того, що в якості порядку розміщення літніх майданчиків на розгляд міської ради буде презентований остаточний апофеоз плагіату з львівського документу. Можна очікувати і подальші зміни вимог на рекомендації для підвищення бюрократичного бар’єру та збільшення ролі відділу охорони культурної спадщини в процесі надання дозволу на розміщення літніх майданчиків.

Підприємцям та рестораторам рекомендую заздалегідь опрацювати львівський порядок розміщення та гуртом підготувати свої пропозиції та зауваження. Якщо ви цього не зробите — вас зобов’яжуть дотримуватись “нових” чужорідних правил вже наступного року.

ПОРЯДОК розміщення відкритих літніх майданчиків біля об’єктів ресторанного господарства у м. Львові

P. S. Якщо ви втомились від хаотичного нав’язування правил гри для бізнесу та бажаєте якісних змін в системі управління містом — не полінуйтесь витратити пару хвилин на підписування петиції про позачергові вибори нашої влади: https://itd.rada.gov.ua/services/Petition/Index/5179