29 березня 1944 року Чернівці звільнили від  загарбників. Нашу найменшу за територією область України довелось звільняти військам 3 фронтів, 4 армій, 49 з’єднань і окремих військових частин.

Першими на територію області зі сходу вступили 22 березня 1944 року воїни 42-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Ф.О. Боброва, 51-го стрілецького корпусу генерал-майора П.П. Авдєєнка 40-ї армії (командувач генерал-лейтенант Ф.Ф. Жмаченко) під час Уманської наступальної операції, яку проводив 2-й Український фронт на чолі з Маршалом Радянського Союзу І.С. Конєвим. 40-ва армія, яка мала 3 стрілецьких корпуси, 7 стрілецьких дивізій, 1 повітряно-десантну дивізію, укріплений район, 24-ту винищувально-протитанкову артилерійську бригаду і 328-й полк реактивних мінометів, звільнила Кельменецький, Сокирянський і Хотинський райони.

З півночі область визволяла 1-ша танкова армія 1-го українського фронту. З протитанкових артилерійських полки, З мінометних полки, автотранспортний полк і полк зв’язку, а також мінометний інженерний батальйони. Підтримка бойових дій армії з повітря покладалась на 5-й винищувальний авіаційний корпус під командуванням генерал-майора авіації Д.П. Галунова і 227-му штурмову авіаційну дивізію полковника А.О. Ложечнікова 2-ї повітряної армії, якою командував генерал-полковник авіації С.Я. Красовський.

27 березня в кінці дня до Садгори почав підходити 11-й гвардійській танковий корпус. Командарм Катуков наказав підполковнику Бойку увійти з бригадою в підпорядкування 11-го гвардійського танкового корпусу і сумісними зусиллями звільнити Чернівці.

Командир корпусу генерал Гетман одержав наказ командувача армією звільнити Чернівці так, щоб вони не були пошкоджені і зруйновані.

На світанку 29 березня почався штурм Чернівців. Виконуючи наказ генерала Гетмана, 64-та гвардійська танкова бригада підполковника Бойка разом з 168-м стрілецьким полком 24-ї стрілецької дивізії, форсувавши ріку Прут в районі Калічанки – Магали, наступала на обласний центр зі сходу, а 45-та гвардійська танкова бригада під командуванням полковника М.В. Моргунова з 274-м стрілецьким полком, долаючи Прут біля Ленківців, наступала на Чернівці з заходу.

Щоб противник не міг посилати підкріплення своїм військам в Чернівці, танковий взвод молодшого лейтенанта В.Ф. Шкіля 64-ї гвардійської танкової бригади зайняв з боєм місто Новоселицю на схід від обласного центру. А посилена танкова рота на чолі з лейтенантом Г.П. Корюкіним 45-ї гвардійської танкової бригади оволоділа містом Сторожинцем на заході. О 14 годині 29 березня Чернівці були звільнені.

Ворог втратив в Чернівцях 25 танків, 190 автомашин, 12 гармат, 2 літаки і близько 1200 вояків; 480 – взято в полон, захоплено 14 ешелонів і складів з різним майном, 40 літаків. .

Звільнення обласного центру було досягнуто з мінімальними втратами – загинуло 16 воїнів 1-ї танкової армії.