20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.

Сьогодні в Україні – День пам’яті Героїв Небесної Сотні, цього дня 5 років тому снайпери впродовж трьох годин стріляли у майданівців.

“Вже після смерті тата, незадовго після того, коли зрозумів, що не тільки злість має бути, що потрібно це якось обдумувати, я зрозумів, що була надзвичайно велика роль татова і всіх людей, які були там на Майдані, що ціна його завелика, але Майдан підняв національний дух, він потрібний був”, – згадує Богдан Аксенин свого батька, Героя Небесної Сотні з Чернівців. 

“Кожен на своєму місці повинен щось міняти, тому що Майдан дав поштовх і шанс поміняти країну. І я бачу, що є зміни”, – Тетяна Аксенина, дружина покійного Героя.

“Про те, що батько хотів поїхати на Майдан, ніхто не знав, крім мене і мами. Він сказав і одразу поїхав. Якби розказував, що їде, його би стримували, не пускали. Зрозуміло було, що там людей вбивають і страшні жахи робляться, і що не варто йому туди їхати, але він хотів і це зробив”, – пригадує період Майдану син Василя Аксенина Богдан.

“Батько був неодноразово на Майдані. Перший раз пішов, щоб допомогти людям, які там були. Повернувся для того, щоб перевести дух, бо там було досить тяжко, холодно. Батько сказав: “Я розумію, що там твориться і повернусь туди, коли потрібно буде”. І ось, коли тато побачив, що там твориться 18 лютого, ці жахи, сказав: “Я не можу дивитися, як б’ють таких, як мої сини. Я їх буду захищати”. У нього був бронижелет і він справді захищав їх своїм тілом”, – ділиться спогадами Богдан.

Чернівчанин Василь Аксенин був важко поранений у Києві під час розстрілу демонстрантів цього дня п’ять років назад. Травми були дуже серйозні: пробита черевна порожнина, задіта тазостегнова кістка.

Герой помер від отриманих травм у Польщі, де він перебував на лікуванні.

Фото – cv.suspilne.media.