18 грудня 321 депутат підтримав законопроєкт про зміни у сфері вищої освіти. Зміни торкнуться вимірювання ефективності роботи ректорів, скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей, відповідальність за академічну недоброчесність. Про це повідомляє Офіційний портал ВР.
Закон вносить точкові зміни одразу в кількох важливих напрямах, пояснюють у Міністерстві освіти і науки.
З усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, підпишуть контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься МОН на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть в пакетах документів на конкурс.
Цілі в програмах керівників вишів стануть індикаторами ефективності, а невиконання програм – підставою для розірвання контракту.
Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази. Це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур, стверджують у МОН.
Ліцензування скасують для майже 100 спеціальностей. Відтепер ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти і освітня діяльність за спеціальностями для “регульованих професій”.
“Регульовані професії” – це спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються.
Деякі зміни відбудуться і у структурі вишів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.
Тепер не буде поняття “диплом державного зразка”. Замість нього МОН пропонує вишам видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.
За недотримання академічної доброчесності студенти нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти. Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому (бакалаврському) рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.
Серед інших новацій – укладання договору зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а саме права та обов’язки студентів та закладів вищої освіти. Крім того, під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційні листи.
Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору.
Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме 1% від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.
