Україна має стати сильною та розвинутою державою, в якій кожен громадянин зможе реалізувати себе на власній землі. У цьому переконаний Прем’єр-міністр України, котрий закликав усіх українців позбутися будь-яких відчуттів, пов’язаних із меншовартістю, із песимізмом, а також із тим, що в України щось може не вийти.
«Я хотів би розказати, який може бути секрет нашого успіху. По-перше, ми маємо любити нашу державу. По-друге, маємо бути відповідними громадянами, відчувати власну відповідальність за державу. По-третє, маємо сумлінно робити свою справу, бо кожен з нас робить внесок у розвиток держави. Тому я закликаю усіх сьогодні осмислити і для себе визначити, що Україна – це не просто місце на карті, а це наш дім, майбутнє якого залежить саме від нас», – переконаний Володимир Гройсман.
«В Україні є 45 мільйонів людей, кожен з яких любить свою державу. Ніхто не прийде і за нас нічого не зробить. Я давно не вірю у дива, але знаю – ніхто один не може змінити ситуацію. Ми можемо це зробити тільки разом», – заявив Прем’єр-міністр.
Він запевнив, що український Уряд робить усе для розвитку держави.
Про те, як українці змінюють свою рідну державу на краще, взявши свою долю у власні руки, ми хочемо вам розповісти у проекті «Україна – це не просто місце на карті».
Один з таких героїв – голова Рукшинської об’єднаної територіальної громади на Буковині Олег Горбатюк. Він – колишній викладач-філолог Чернівецького національного університету. У 2014-му році він одним з перших пішов добровольцем захищати Україну від російського агресора на сході. Після демобілізації він виграв вибори в ОТГ, після чого мешканці сіл, що входять до цієї громади, відчули, що розвиватися можна і в Україні.
За незначний період часу громаді вдалося придбати комунальну техніку для сіл. У місцевій школі найближчим часом запустять нову енергозберігальну котельню. Також реставрували амбулаторію з денним стаціонаром та закупили два шкільні автобуси.
– Олеже Васильовичу, як ви прийшли до вашої справи? Чи був довгим цей шлях?
– Своє життя пов’язував з викладацькою та науковою роботою, саме середовище Чернівецького національного університету сформувало мій світогляд. Після Помаранчевої революції і розчарування після неї до мене прийшло усвідомлення важливості самовідданої праці для своєї країни ‒ для свого майбутнього. Однак тільки події Майдану та подальшого нападу країни-агресора визначили остаточно моє усвідомлення того, що потрібно брати відповідальність на себе. Саме тому я вирішив піти на схід захищати свою рідну державу. Повернувшись додому, я зрозумів, що необхідно розвивати своє село.
– Розкажіть про успіхи у вашій справі, які вам вдалось досягти за останні роки? Який Ваш найбільший успіх? Завдяки чому його вдалось досягнути?
– Після демобілізації у 2015 році вирішив, що зміни потрібно робити самому. Узяв участь у виборах на голову Рукшинської ОТГ і переміг. Найбільшим успіхом вважаю створення «кістяка» з молодих спеціалістів у колективі, групи однодумців, які повірили у реформу децентралізації. Завдяки задекларованій відкритості, ми доводимо громаді, що зміни можна творити зараз, що думка і голос мешканців можуть бути врахованими.
– Чи думали ви про еміграцію? Чому ви залишились в Україні? Чому ви вважаєте, що зможете себе тут реалізувати в повній мірі?
– Так, думав. Навіть довелося попрацювати за кордоном. Ключовими стали події 2013 ‒ 2014 років. Після Майдану і війни в нашій країні почались процеси, які можуть дати можливість і реалізуватись самому, і долучитись до формування правової, демократичної й успішної України.
– Назвіть п’ять речей, за які ви любите Україну?
– Україна ‒ земля моїх предків: тут вони жили, мріяли, працювали, вмирали. Вивчаючи історію і культуру нашого народу, я відчуваю історичну відповідальність перед моїми пращурами і перед моєю дитиною. Тому у мене немає п’ять речей, за які я люблю Україну, я її люблю за те, що вона ‒ Україна, така, як вона є.
– Назвіть п’ять ваших головних мрій у житті.
– Хочу реалізуватися і прожити цікаве повноцінне життя, написати книгу і зняти фільм.
– Що ви хотіли б побажати молодим українцям?
– Бути відкритими до знань, пізнавати світ, навчитись бути щасливими і гордими, що ми є українці.
Андрій СКИБА
