Німеччина віддала Києву важливий для історії православної церкви в Україні документ щодо анексії Москвою Київської митрополії. Історичну царську грамоту про поставлення митрополита на Київську митрополію вивезли з Києва під час Другої світової війни. Цей документ є важливим свідченням історії анексії української церкви Москвою.
Сенсаційну знахідку, котра з кінця 1950-х років зберігалася в Університеті міста Тюбінген, у четвер, 14 березня, повернули Україні, пише DW.
Провідна наукова співробітниця Національного Києво-Печерського заповідника три роки тому побачила в німецькій бібліотеці грамоту російського царя Петра І від 1708 року, якою він підтверджував поставлення Київського митрополита Йоасафа Кроковського.
У тюбінгському інституті навіть не здогадувалися, яке історичне значення має документ, який більше півстоліття просто прикрашав бібліотеку.
Як з’ясувалося, до 1922 року грамота зберігалася у ризниці Софійського собору, потім у бібліотеці при соборі. 1931 року бібліотеку передали Академії наук, історичні манускрипти якої зберігалися у Національній бібліотеці, згодом названій іменем академіка Вернадського. 1941 року, під час окупації України нацистською Німеччиною, грамота зникла разом з понад двома десятками інших документів, що колись зберігались у ризниці Софії Київської.
У четвер, 14 березня 2019 року, грамоту Петра І митрополиту Йоасафу було офіційно передано у Берліні послу України в Німеччині Андрію Мельнику. Наукова робота для з’ясування походження документа була завершена ще восени 2016 року. Бюрократичні процедури, необхідні для реституції, затягнулися на кілька років.
З 1688 року Москва забороняла київському митрополиту йменуватися ієрархом “вся Русі”. Натомість в титулі згадувалася “Мала Русь”. У цій грамоті 1708 року, каже історик Наталя Сінкевич (на фото ліворуч), особливо цікавою є згадка Константинополя
Розвінчання фейка
Наталія Сінкевич вказує на те, що оригінал грамоти ніколи до віднайдення у Німеччині не досліджувався з метою встановити детальні обставини процесу перепорядкування Київської митрополії Москві. На початку XIX століття російський історик і клірик Євгеній Болховітінов оприлюднив у своєму дослідженні текст грамоти 1708 року. Однак у цій публікації текст було піддано цензурі, з’ясувала Сінкевич, вивчивши оригінал.
“Болховітінов вирізав найцікавіший з сьогоднішньої точки зору момент про те, що Київський митрополит зобов’язується не повертатися більше до Константинополя”, – зазначила дослідниця.
Вона переконана, що згадка Константинополя у грамоті через два десятиліття після перепідпорядкування митрополії свідчить про те, що Москва не була впевнена у лояльності київського духовенства.
До речі, Йоасаф Кроковський був останнім за царських часів митрополитом, обраним київським духовенством. Після нього протягом кількох століть митрополитів прямо призначала Москва.
.@StSLindner hat heute für die
-
Geschichte wichtige Urkunde des Zaren Peter I. an den
verschleppt & befand sich im Institut für Osteuropäische Geschichte und Landeskunde der @uni_tue. @AA_Kultur pic.twitter.com/TsJYs8As6W
— Auswärtiges Amt (@AuswaertigesAmt) 14 березня 2019 р.
