У пресцентрі УНІАН відбулася фахова дискусія на тему «Санкційні поступки для росії: наслідки для України, Європи та перемовного процесу».

Учасники обговорили наслідки послаблення американських санкцій проти російського енергетичного сектору, перспективи енергетичного перемир’я та важливість українських ударів по нафтопереробних об’єктах рф.

Експерти дійшли висновку, що послаблення санкцій з боку адміністрації Дональда Трампа може забезпечити росії додаткові фінансові надходження та заохотити її до подальшої ескалації. Водночас Україна, на їхню думку, не може припинити удари по російській нафтопереробці, оскільки це один із дієвих інструментів впливу на здатність агресора продовжувати війну.

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що американські ініціативи щодо послаблення обмежень мають не лише зовнішньополітичне, а й комерційне підґрунтя.

«Спочатку Трамп влаштував так зване дизель-шоу, потім відмовився від нього через шалений тиск у Конгресі. Всі зрозуміли, що це про бізнес сім’ї Трампа. Самі США експортують щомісяця 6 млн тонн дизелю, тож для них російські обсяги не грають відчутної ролі. Це ширма над більш серйозною угодою між США та Росією. Тут фігурують так звані активи Лукойла, які хоче отримати Трамп», — пояснює експерт.

За словами Омельченка, російська нафтопереробна галузь перебуває під значним тиском, а подальші удари можуть суттєво обмежити виробництво пального.

«Нафтопереробка Росії стоїть на межі. Вона виробляє 3,4-3,5 млн тонн дизельного пального зараз – криза почнеться на позначці 2,5 млн тонн переробки. Якщо взаємні удари продовжаться – в росіян нафтопереробка ляже максимум за три місяці. Без дизпалива Росія не зможе існувати – воно використовується практично в усіх галузях. Ми наближаємося до листопада, коли Росія переходить з літнього дизелю на зимове. По літньому в них ще більш-менш ситуація, по зимовому – гірша. Росія розуміла “пісділ” Трампа наступним чином: Україна повністю припиняє удари, а ми продовжуємо бити, куди захочемо. Наш президент все правильно зробив, коли зачекав три доби, аби показати всьому світові, хто дійсно хоче миру», — продовжує Омельченко.

Енергетична ініціатива Дональда Трампа від 11 жовтня передбачала взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України та росії. Володимир Зеленський підтвердив готовність України зупинити атаки на російські нафтопереробні об’єкти за умови аналогічних дій з боку рф. Водночас російські обстріли фактично не припинилися.

Докторка філософії, експертка із зовнішньої та внутрішньої політики Людмила Покровщук вважає, що заява про енергетичне перемир’я була також пов’язана з внутрішньополітичними інтересами США напередодні проміжних виборів у листопаді.

«До проміжних виборів в США у листопаді Трампу потрібно було щось отримати. Його заява про енергетичне перемир’я була декларацією для внутрішньої аудиторії. Зеленського Трамп не чує», — підкреслює Покровщук.

Вона також нагадала про послаблення американських санкцій щодо російської нафти в березні та наслідки для світового ринку пального.

«В березні місяці відбулося перше точкове зняття санкцій з Росії з боку США, яке стосувалося сирої нафти. Індія накупила її на 40 млрд доларів і зробила з неї дизель, який продавали в США та ЄС. Зеленський почав обговорювати з європейськими партнерами, що так робити не можна. Все це пов’язано з енергетичною світовою кризою внаслідок війни Трампа на Близькому Сході. Санкції вводять для обмеження агресора, щоб спонукати його до миру. Але штучно створена енергетична криза змусила багато держав в світі до послаблень», — констатує експертка.

На цьому тлі Володимир Зеленський активізував дипломатичні контакти з керівництвом Єврокомісії, НАТО, Канади, Фінляндії та інших партнерів. Мета — узгодити позиції, захистити енергетичну інфраструктуру та посилити оборонні можливості України.

Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко звернув увагу на непослідовність заяв президента США та можливі наслідки його політики для американських інституцій.

«Трамп на пару з Маском почали знищувати американські інститути та системи. Вони відмовилися від принципу дії м’якої сили, на якому десятки років базувалася політика США. Коли Трамп встає не з тієї ноги, в нього в голові не та цифра – взагалі немає кореляції і розуміння, як з ним працювати. Заяви Трампа протирічать одна іншій. Наприклад, коли Україна не била по НПЗ, він вийшов з заявою, що обидві сторони порушили перемир’я. Поведінка Трампа не подобається американському виборцю. Але імпічмент не обов’язково буде – це довга та складна процедура. В свою чергу, більшість українців (69,1%) підтримують збільшення ударів по російських НПЗ. Тому Зеленський робить те, чого очікують від нього українці», — зазначає Єременко.

Омельченко також заявив, що Україна не повинна відмовлятися від ударів по російській нафтопереробці під тиском Вашингтона.

«Трамп з самого початку своєї другої каденції розглядав Україну як нерухомість, яку потрібно вигідно продати Росії разом з українцями. Але вона чомусь не хоче продаватися. Україна не повинна прогинатися перед Трампом, тому ми відновили удари по НПЗ», — додає енергетичний експерт.

Підсумовуючи дискусію, кандидат політичних наук, професор Державного університету «Київський авіаційний інститут» і президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко наголосив на ризиках послаблення санкцій та недостатньої підтримки України.

«Трамп хотів енергетичну кризу, яку він спровокував у всьому світі своєю війною проти Ірану, перекласти на Україну. В свою чергу Європа протистоїть не тільки Путіну, а ще й Трампу, який вважає європейців своїми конкурентами – тому Європа гуртується з Україною. Історія з розвідданими від США може бути болісною – але вона не критична. Франція вже заявила що 2/3 американських даних може заміщувати. Загалом послаблення санкцій і недостатня підтримка України у війні може призвести до того, що війна не просто не завершиться, а перейде на інші країни та континенти», — резюмує Буряченко.