Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» отримає 3 млн грн на розроблення проєктів реставрації аварійної ділянки оборонних мурів та облаштування системи водовідведення. Кошти спрямувало Міністерство культури України.
У відомстві зазначають, що одним із першочергових заходів для збереження мурів є належне водовідведення. Волога, яка потрапляє у товщу кладки, а потім замерзає та відтає, сприяє руйнуванню каменю та зв’язувального матеріалу. Тому спочатку планують усунути чинники, які спричиняють подальше руйнування конструкцій, і лише після цього проводити реставраційні роботи.
Наразі у заповіднику розробляють науково-проєктну документацію для протиаварійних робіт та реставрації частини оборонних мурів замку XIII–XIX століть. Йдеться, зокрема, про західний оборонний мур — пам’ятку національного значення.
Після руйнування у квітні на цій ділянці утворився значний вивал. Через втрату нижньої опори частина кам’яного масиву під дією власної ваги та внутрішнього тиску відшарувалася й обвалилася. Унаслідок цього повністю втрачено чотири мерлони — зубці оборонного муру.
Фахівці визначають комплекс причин, які тривалий час впливали на стан західного муру. Серед них — історичні пошкодження фортеці. Зокрема, у 1769 році під час військових дій у цю ділянку влучило ядро, що спричинило обвал зовнішнього облицювального шару стіни.
Враховують і конструктивні особливості муру. Він має так звану «колодязну» кладку: зовнішня та внутрішня частини виконані з бутового каменю, а простір між ними заповнений дрібнішим камінням із вапняним розчином. Водночас у конструкції немає вертикальних сполучних елементів, що впливає на її стійкість.
Ще одним чинником є зміна гідрологічних умов території. Дністер відступив від підніжжя фортеці приблизно на 50 метрів, а коливання рівня води в річці через її примусовий забір і спуск впливають на рух підземних вод під фортецею. Також фахівці враховують можливий вплив низькочастотних вібрацій, пов’язаних із війною.
Окремою проблемою залишається зволоження західного муру. За історичними фотографіями, характерна мокра пляма почала формуватися ще наприкінці XIX — на початку XX століття. У XVIII–XIX століттях у замку діяла дренажна система, однак після втрати фортецею статусу військового об’єкта у 1856 році вона поступово занепала.
Зволоження зафіксували на ділянці, де раніше розташовувався артилерійський цейхгауз, у підвальній частині якого зберігали селітру для виготовлення пороху. Насичена її рештками ділянка муру виявилася особливо вразливою до впливу вологи. Саме в зоні тривалого замокання відбулося руйнування стіни та зубців.
Для стабілізації стану пам’ятки заповідник замовив Науково-дослідному та проєктному інституту «УкрНДІпроектреставрація» розроблення двох комплектів науково-проєктної документації.
Перший передбачає реставраційний ремонт частини оборонних мурів між Північною, Комендантською та Південно-західною баштами. Проєкт включатиме ін’єктування спеціальних закріплювальних розчинів у тріщини та внутрішні порожнини стін, відновлення кладки мурів і зубців, відтворення геометричних візерунків із червоної цегли та облаштування гідроізоляції. Вартість розроблення документації — 1 млн 498,5 тис. грн.
Другий комплект стосується облаштування системи водовідведення на території, обмеженій оборонними мурами. Його вартість — 1 млн 496,4 тис. грн.
Наразі документація перебуває на стадії попередніх робіт та досліджень. Для оцінки стану аварійної ділянки вже провели комплекс неруйнівних інженерно-геофізичних досліджень. Фахівці застосували георадарне та 3D-лазерне сканування, що дає змогу виявити приховані порожнини, тріщини й деформації в масиві муру.
Завершити розроблення науково-проєктної документації планують до 25 грудня 2026 року. Після проведення необхідних досліджень і проєктування визначать технічні рішення для стабілізації, збереження та подальшої реставрації пошкодженої частини оборонних мурів Хотинської фортеці.
