Про це свідчить трансляція Верховної Ради.

За відповідну постанову проголосували 258 депутатів, проти був один парламентар та ще п’ятеро утрималися.

Перед голосування Свириденко виступила у парламенті, там її зустріли оплесками. На початку промови вона сказала, що хоче, аби це був «не просто звіт, а слова вдячності за підтримку і щоденну роботу».

Вона заявила, що за її час прем’єрства Україна отримала рішення щодо отримання 90 мільярдів євро кредиту від ЄС, відкриття перших переговорних кластерів про членство України у ЄС, а також нагадала про проходження зими 2025–2026 років.

«Ми працювали у всіх регіонах, опікувалися життєво важливими питаннями — забезпеченням житлом, оплатою праці лікарів та вчителів, укриттями у школах та дитсадках, [роботою] підприємств та захистом людей. Це головне, що ми маємо робити в умовах війни[…]

Як і рік тому, головним викликом для уряду буде проходження зими в умовах російських атак. росіяни хотіли, щоб ми замерзли минулого року — їм це не вдалося. Аби підготуватися до наступної зими, ми затвердили так звані плани стійкості всіх регіонів, і ми їх впроваджуємо щоденно. Також важливим компонентом нашої політики була промислова політика», — сказала Свириденко.

Разом із відставкою премʼєр-міністерки автоматично складає повноваження увесь склад уряду. Остаточного рішення щодо нового очільника Кабінету Міністрів наразі немає.

Народний депутат Ярослав Железняк писав, що ймовірними кандидатами на посаду нового прем’єр-міністра є голова «Нафтогазу» Сергій Корецький, міністр енергетики Денис Шмигаль, міністр оборони Михайло Федоров та міський голова Харкова Ігор Терехов. Пізніше найбільш ймовірним кандидатом почали називати саме Корецького.

Железняк також повідомляв, що зміни можуть відбутись у Міністерстві освіти та науки, Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів (планують розділити на два окремі міністерства), Міністерстві розвитку громад та територій (планується звільнення очільника Олексія Кулеби та розділення відомства) та Міністерстві юстиції.