Військовослужбовця Валерія, уродженця Чернівецької області, нагороджено відзнакою Міністра оборони України «Захиснику України» за мужність, героїзм, незламність духу та виконання бойових завдань на Харківському та Донецькому напрямках.

Про це повідомляє відділення комунікацій 211 понтонно-мостової бригади.

Валерій долучився до лав Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення. Нині він служить старшим механіком-водієм 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ.

До війни захисник проходив строкову службу у Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях у прикордонній службі, а в цивільному житті працював менеджером з приєднань в обленерго.

«Я не збирався сидіти вдома, коли на нашу землю прийшли вороги. З перших днів прийшов у ТЦК, щоб служити та захищати Батьківщину», — розповідає Валерій.

Як старший механік-водій, військовослужбовець займається ремонтом та обслуговуванням техніки, веденням документації та виконанням завдань водія. Його водійський стаж — вісім років.

«Їжджу на всьому, що має колеса й гусениці. Далі — справа техніки», — каже захисник.

Валерій неодноразово перебував на сході України, де разом із побратимами зводив фортифікаційні споруди та інженерні загородження.

Особливо запам’ятався епізод на Донеччині, коли під час виконання завдання підрозділ потрапив під масований обстріл артилерією, мінометами та атаки дронів.

«Ми відходили до замаскованої техніки під обстрілами. Коли їхали на повній швидкості, мене підкинуло вгору, але побратим встиг схопити за бронік і пожартував: “Наша зупинка трохи далі”», — з усмішкою згадує Валерій.

Окремо військовий розповідає про порятунок тварин у прифронтових районах — поранених і покинутих котів та собак, яких бійці лікували, годували, а деяких згодом забрали до своїх домівок.

«Це ще одне врятоване життя. Вони ставали для нас частиною сім’ї», — зазначає захисник.

За роки служби Валерій знайшов справжніх побратимів і з повагою говорить про свого командира, який завжди підтримує особовий склад.

Найбільша мрія військовослужбовця — перемога України та мир.

«Вдома мене чекає мама. Перемога обов’язково буде за нами», — наголошує воїн.

Після перемоги Валерій планує продовжити службу у ЗСУ та стати офіцером.