Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

Як зазначається, у будівлі суду серед стягів держав-учасниць МКС встановили і синьо-жовтий український прапор.

Речник МКС Фаді ель-Абдалла заявив, що статус держави-учасниці Міжнародного кримінального суду означає, що тепер Україна має всі права й обов’язки, закріплені за іншими країнами-учасницями.

“Найважливішим серед них є право голосувати при затвердженні бюджету, ухваленні змін, поправок до Римського статуту, при виборі суддів, майбутнього прокурора та його заступників, що певною мірою допомагає формувати майбутнє міжнародного кримінального права”, – сказав речник МКС.

Він висловив сподівання, що Україна надихне своїм прикладом інші держави.

“Сподіваємося, що інші також сприймуть це як сигнал, підтримають його та братимуть участь у наближенні нас до здійснення мрії про універсальність Римського статуту, коли всі держави будуть об’єднані у глобальній боротьбі з безкарністю та виступатимуть за побудову справедливішого світу”, – наголосив Фаді ель-Абдалла.

Відповідаючи на запитання про українського суддю в МКС, він зазначив, що це цілком можливо, щоб Україна як держава-учасниця висувала кандидатів, проте далі це залежатиме від голосування Асамблеї.

Речник пояснив, що для суддів МКС існують певні вимоги щодо досвіду, зокрема в міжнародному або у кримінальному праві. Необхідно бути кваліфікованим і для найвищих суддівських посад у рідній країні. Також кожні три роки відбуваються вибори шести суддів МКС.

“Тож ми, звичайно, сподіваємося, що Україна братиме участь у всіх можливих варіантах співпраці та підтримки Міжнародного кримінального суду, включно з висуванням кандидатів на посади суддів, а також сприятиме збільшенню кількості українських колег в МКС”, – підкреслив ель-Абдалла.

За його словами, важливо зрозуміти, що МКС не веде справ проти держав, завжди йдеться про індивідуальну відповідальність за злочини.

“Хто може висувати підозрюваним обвинувачення? Не держави, а прокурор МКС. Держави-учасниці можуть подавати звернення до прокурора щодо конкретного конфлікту або певних злочинів, і він тоді може вирішити, чи відкривати провадження, та перевірити, які злочини підпадають під юрисдикцію МКС. На основі зібраних доказів прокурор може ухвалити висунути звинувачення, що означає звернення до суддів для видачі ордерів на арешт або виклик до суду. Це вирішує прокурор МКС. Ми добре знаємо, що вже розпочате розслідування щодо ситуації в Україні, але хочу наголосити, що держави не порушують справ, таке рішення може ухвалювати прокурор. Та, звісно, співпраця всіх держав є дуже важливою, оскільки вона дає змогу прокуророві ефективніше та швидше збирати докази”, – додав речник МКС.

Він також сказав, що “Україна раніше визнала юрисдикцію МКС, на підставі цього було розпочате розслідування, яке нині триває. У його рамках прокурор МКС уже порушив кілька справ і, можливо, будуть ініційовані нові справи та звинувачення. Ратифікація Римського статуту Україною не означає, що потрібно починати нове розслідування, оскільки воно вже розпочате на основі попередньої заяви України”.

За його словами, після ратифікації в України додалися також нові зобов’язання, наприклад, щодо фінансової участі у формуванні бюджету. Речник також уточнив, що кошторис МКС ухвалює Асамблея держав-учасниць МКС, при цьому береться до уваги розмір економіки та кількість населення кожної країни.