Цього року лауреатів двоє. Одну половину премії вирішили присудити Девіду Бейкеру “за обчислювальний дизайн білка”, а іншу половину Демісу Гассабісу та Джону Джумперу “за передбачення структури білка”.
Про це повідомляє прес-служба Фонду Нобеля.
Девід Бейкер: творець нових білкових структур
Американський біохімік Девід Бейкер зробив величезний прорив, коли вперше створив новий вид білка у 2003 році. Білки складаються з 20 різних амінокислот, і вони є основою для всіх хімічних реакцій, які підтримують життя. Бейкер розробив абсолютно нові білкові структури, не схожі на природні, завдяки чому вдалося розширити можливості для їх практичного застосування. Його дослідження дали поштовх створенню нових фармацевтичних препаратів, вакцин, наноматеріалів та сенсорних систем.
На сьогодні його група постійно вдосконалює та розробляє білки, які мають важливе значення для медицини. Вони можуть використовуватися у лікуванні хвороб, розробці нових вакцин, а також для створення матеріалів із новими властивостями, таких як білкові наночастинки.
Деміс Гассабіс і Джон Джумпер: штучний інтелект для прогнозування білкових структур
Британський вчений Деміс Гассабіс та його американський колега Джон Джумпер стали відомими завдяки своєму прориву в 2020 році — моделі штучного інтелекту AlphaFold2. Це відкриття стало ключем до вирішення багаторічної проблеми прогнозування тривимірної структури білків на основі їх амінокислотної послідовності.
Структура білків має вирішальне значення для їх функцій, і можливість точно передбачати цю структуру є важливою для розуміння біологічних процесів. AlphaFold2, створена Гассабісом і Джумпером, дозволила передбачити структури майже всіх відомих білків, що нараховують близько 200 мільйонів. Це відкриття кардинально змінило підхід до дослідження білків і відкрило нові перспективи у біомедичних науках.
З моменту запуску AlphaFold2 понад 2 мільйони людей із 190 країн скористалися її можливостями. Завдяки цій технології дослідники тепер можуть краще зрозуміти механізми стійкості до антибіотиків і розробляти ферменти, які розкладають пластик, що робить вклад Гассабіса і Джумпера не лише науковим, але й екологічним проривом.
