Фахівці Чернівецької обласної лікарні прооперували жінку зі складною травмою. Попри те, що з таким випадком зіткнулися вперше у практиці, зуміли надати допомогу якнайкраще.

Про це повідомляє Чернівецька обласна рада.

“У саду впала на гілку, яка стирчала з черешні, – пригадує 68-річна пані Євдокія. – В очах засвітилося – і я вже лежу на землі. Спочатку помацала праве око, а там яма, трохи крові. Думаю: «Мабуть, вибила». Розплющила ліве – наче бачу. У саду була сама. Хотіла піднятися, аж тут надбігли мої онуки – 5 і 6 років. Кажу їм тихо: «Кличте маму». Було дуже боляче, некомфортно, нудило.

«Швидка» доправила до Сокирянської лікарні. Черговий лікар підняв повіку – а там ока немає. Викликали офтальмолога. Швидко зробили комп’ютерну томографію, яка показала, що око застрягло в гайморовій пазусі. Офтальмолог одразу сказала, що випадок дуже складний, треба їхати в Чернівці».

Жінку прооперували в офтальмологічному відділенні обласної лікарні. Втручання тривало дві години.

“Після операції прийшла до мене чергова лікарка. Відгорнула пов’язку, запитує: «Ви щось бачите?». Я кажу: «Бачу світло». Наступного дня вже бачила перший рядок букв у таблиці, але не дуже добре. На третій день – вже краще. Зараз бачу все. Просто трохи двоїться в очах, але я навіть і на це не розраховувала”, – ділиться пацієнтка.

“Із такою травмою за свою практику зіштовхнувся вперше. На КТ не було зрозуміло, у якому стані м’язи та нерви. Око було настільки зміщене, що ми не були впевнені, що нерв вцілів. Для живлення ока важливо було, щоб нерв і судини були цілими. Око змістилося в гайморову пазуху, було защемлене уламками кістки. Ми думали: витягнемо око, і навіть якщо жінка не бачитиме, то хоча б ходитиме без протеза. На щастя, судини і нерв вціліли, і око вдалося звільнити від уламків кістки, помістити в орбіту. По ходу операції придумали, як його зафіксувати. Це була злагоджена робота медиків різного профілю. Коли жінка сказала, що вона бачить, ми були шоковані. У нас на очах з’явилися сльози”, – розповідає завідувач ЛОР-центру лікарні Тарас Чифурко.

«За 30 років мого стажу з таким випадком зустрічаюся вперше: коли травма така серйозна і око вціліло та здатне на функції. Ми не сподівалися, що око буде ціле і що воно бачитиме. На КТ всі оболонки були цілі, але ми не розуміли, як це можливо. Першочерговим завданням лікарів є зберегти око, навіть коли немає надії на зір. А надії у нас практично не було, оскільки зоровий нерв – надчутлива структура. Ми вирішили спробувати дістати око, хоча були готові і до найгіршого – його видалення. На операційному столі сталося диво. Завдяки нашим колегам з ЛОР-центру застосовували креативні методи, вирішували все спонтанно. Кістки практично не було, лише дрібні уламки. Око потрібно було фіксувати, щоб не падало. Дивом вивели його в орбіту і побачили, що воно абсолютно ціле, неушкоджене. Практично всі м’язи були ушкоджені, але два вціліли.

Нині пацієнтка правим оком бачить два верхні рядочки з 10 по таблиці Сивцева, трішки зберігається двоїння. Всередині ока крововиливів немає, на очному дні – вікова норма. Вважаю, що це диво. Щодо зору – сподіваємося, що він збережеться якнайдовше», – пояснює лікарка-офтальмолог Чернівецької обласної клінічної лікарні Оксана Вацик.

Наразі пані Євдокія готується до другого етапу операції, яку здійснюватимуть у Києві.