Зіньківський районний суд Полтавської області виправдав військовозобов’язаного, який двічі не з’явився за повісткою до територіального центру комплектування. У вироку стверджується, що Міністерство оборони та Кабінет Міністрів — «приватні компанії», а закони про мобілізацію та воєнний стан є «авторськими творами».

Про це йдеться у вироку суду від 23 серпня.

За матеріалами справи, наприкінці 2022 року військово-лікарська комісія визнала військовозобов’язаного чоловіка, безробітного уродженця Донеччини, придатним до служби в Збройних силах України під час мобілізації.

Чоловікові вручили дві повістки для відправлення на військову службу — спершу в січні, а згодом у березні 2023 року. Однак він проігнорував обидва виклики, хоч і був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від призову.

Під час розгляду справи обвинувачений визнав наполовину свою провину, як він сам заявив — «п’ятдесят на п’ятдесят». Чоловік пояснив, що один із лікарів написав висновок, що він придатний до військової служби, попри те, що, за його словами, він має плоскостопість.

Він додав, що працівники лікарської комісії та ТЦК та СП не реагували на ці обставини.

Суд зазначив, що йому не надали ані оригінал повістки чи розписки про її отримання, ані наказ про оголошену загальну мобілізацію, ані інформацію про перебування військовозобов’язаного на обліку чи копію висновку ВЛК. Зрештою, суддя визнав чоловіка невинуватим.

Та, поміж іншим, суд обґрунтував своє рішення тим, що закони України та укази президента, які у вироку називаються «так званими», про мобілізацію та воєнний стан є нібито «авторськими творами».

“[Вони] не мають конституційного підґрунтя, не являються законами по суті, не являються обов’язковими для виконання народом, є офертами від суб’єкта, що надає послуги з державного управління”, — стверджується
у вироку.

Крім того, суд вважає Міністерство оборони України «приватною компанією». Це обґрунтовують тим, що відомство має ідентифікаційний код юридичної особи 0034022 з «приватною формою власності».

Так само «приватною компанією» у вироку називають Кабінет Міністрів. Суд стверджує, що український уряд «належить приватній іноземній компанії Dun & Bradstreet», покликаючись на іноземні реєстри.

Також суд вважає, що ТЦК та СП не мають права комплектувати Збройні сили України особовим складом, а можуть лише пропонувати укласти трудовий договір (контракт). Водночас у вироку наголошується, що «примус до трудового контракту є формою рабства».