Сейм Польщі 11 липня у 80-ті роковини Волинської трагедії ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв тих подій. У документі йдеться, що польсько-українське примирення має включати також визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни.

Про це повідомляє Польське агентство преси (PAP).

Резолюцію підтримали усі 440 депутатів нижньої палати польського парламенту.

У документі Волинська трагедія відповідно до польського погляду на історію називається різаниною та геноцидом, а провина повністю покладається на Організацію українських націоналістів.

“Згідно з планами провідників ОУН, на теренах Другої Речі Посполитої, населених польським і українським населенням, поляків передбачалося вбити або залякати й змусити тікати”, — йдеться у резолюції.

Польські парламентарі наголошують, що кульмінацією цих планів стали події 11 липня 1943 року на Волині.

“Цього дня українські війська під прапорами ОУН і Української повстанської армії, часто підтримувані мирним українським населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і знищили значну частину їх мешканців”, — зазначається в документі.

Сейм стверджує, що “під час нападів боївок ОУН і УПА, підтриманих частиною місцевої української громади, було вбито понад 100 тисяч поляків — часто у дуже жорстокий спосіб, а кілька сотень тисяч людей втекли зі Східних Кресів через страх повторити їхню долю”.

У резолюції також зазначається, що “жертвами геноциду стали передусім сільські жителі, багатодітні родини, переважно жінки, діти та люди похилого віку”, і що “це супроводжувалося пограбуванням майна, ліквідацією всіх ознак польськості, знищенням культурної спадщини цих земель, зокрема церков та інших культових місць“.

Польські парламентарі вважають, що «українські шовіністи» вбивали також представників інших національностей та представників своєї нації.

У резолюції наголошується, що “польсько-українське примирення, яке роками будували представники обох народів, має включати визнання провини та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни”.

Тому Сейм закликає провести ексгумацію, гідно поховати та вшанувати пам’ять усіх жертв.

“Сьогодні, в умовах жорстокої російської агресії проти України, коли український народ сам відчуває на собі злочини, скоєні окупантами, стає особливо зрозумілим і своєчасним, що насилля не є доцільними способами формування відносин між сусідами”, — зазначається в резолюції.

Українська історіографія вважає, що це були обопільні етнічні чистки польського та українського населення, які конфліктували між собою. Участь у чистках брали УПА, що підпорядковувалася ОУН, та польська Армія Крайова за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського і польського цивільного населення.

Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни на Волині, який стався 1943 року. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас в Україні подібних підрахунків не проводили.