Міська влада з шаленими темпами перестеляння чернівецьких доріг і тротуарів стала заручником власних політичних технологій, покликаних заробити швидку популярність у виборців. Таку думку у програмі «Постфактум» висловив народний депутат двох скликань Максим Бурбак.
«Міська влада, а саме команда Клічука, яку справедливо називають «команда забудовників», демонструє, що має хист і вміння освоювати кошти – і бюджетні, і не бюджетні, – вважає політик. -Однак, вони стали заручниками своїх же політтехнологів. Які кажуть їм: «Шановні, треба показувати дієвість влади. Треба картинку. Не треба будь-яких стратегічних рішень, які дадуть результат за 2-3-5-10 років. Нам треба показати, що ми влада, тут ми працюємо, ми діємо, ми реагуємо сьогодні і зараз!». Тому й робляться всі ці ремонти в один день. Тому й розібрали бруківку напередодні дня міста і не встигли покласти замість неї тротуарну плитку. От сьогодні проїжджаю вулицю Політаєва. І там теж познімали бордюри… Якийсь суцільний будівельний хайп! Звісно чернівчани цілком природно, це схвалюють. Ну хто ж скаже, що це погано, що роблять дороги?
Але я хочу щоб це було якісно. А не так як на 29 березня одну і ту ж саму бруківку тричі перебирали. Хочу знати – скільки прослужить той асфальт, який поклав тернопільський підрядник.
У нас в місті є три нових асфальтних заводи, – будівельних компаній, які зареєстровані в Чернівецькій області. А мерський фаворит, Тернопільська фірма, возить асфальт з Заліщиків! Яка буде різниця у вартості цих робіт, якщо асфальт возиться з іншої області?
Я спостерігаю жваву дискусію щодо ремонту вулиці Учительської у Садгорі. Добре, це магістральний шлях і я розумію, що люди, які там живуть, хочуть, щоб це було зроблено. Я так само хотів би щоб мою рідну вулицю Марка Вовчка так зробили. Але я про інше – тендер виграла відома віднедавна всім чернівчанам тернопільська фірма. Точніше – не виграла, а стала єдиним учасником, якого допустили до цього тендеру. Всі інші компанії, які дали менші за ціною пропозиції, були фактично зняті з конкурсу. Одну з них, нагадаю, зняли через те, що у документації вони вказали не гусеничний трактор, а колісний. Мені все одно, яким трактором будуть возити матеріали. Головне щоб було якісно і за нормальною ціною. А не за грубі гроші – на півтора мільйона дорожче. Я вважаю, що це злочинна бездіяльність міського голови. Він повинен був цей тендер зупинити.
Вартість нового позашляховика з салону стартує від півмільйона гривень. За гроші, переплачені тільки на цій одній вулиці Учительській можна було б придбати три джипи для наших захисників! Виходить, що для бійців нашої тероборони, які зараз на сході, їх близькі змушені самотужки збирати кошти на автівки. У той час як підрядник робить дорогу на півтора мільйони дорожче за конкурентів.
А все це тому, що коли банкір займається дорогами, я просто деколи плачу. Лояльність до міського голови це ж не основне.
Чому не заробляє на ремонтах чернівецьких доріг комунальне міське підприємство МіськШЕП? Він чомусь навіть не подається на ці тендери. Хоча міг би запропонувати свою пропрозицію і можливо би й виграв. А в разі якщо в нього немає всього комплекту необхідної техніки, можна було б взяти її у субпідрядників. Але гроші залишалися б у бюджеті міста. І за собою МіськШЕП залишив би функцію технічного нагляду, за який платиться до 4% від вартості робіт. І що важливо – він би заробляв гроші для утримання підприємства взимку, коли менше робіт і коли треба підсипати вулиці.
Доля МіськШЕП міську владу не цікавить. Натомість закупили тисячу тонн солі по 9 з половиною гривень. Кажуть, що десь у Львові сіль по 11 гривень. А я знаю що на ринку ціна на таку сіль 8 гривень. Виходить, що та тисячі тонн півтора мільйона гривень десь знову осіло? Не в бюджеті, не в позашляховиках для тероборони, не в якихось майбутніх проєктах, не в закупівлях генераторів для котелень, не в модернізації водгону. Ні в чому. Воно просто осіло, я боюсь називати де. Щоб хтось у військовий час запустив свою руку у бюджетні гроші, це треба взагалі просто совісті не мати!