Програв п’ять мільйонів на ставках: відомий галерист з Буковини зізнався в ігроманії

34-річний колишній художник і арт-дилер Станіслав Сілантьєв, що зіткнувся з лудоманією (ігровою залежністю), зважився докладно і публічно розповісти про свою хворобу. Все, з чим тепер залишився Станіслав, – борги в півмільйона гривень і картинка з планом квартири в Чернівцях, яку він втратив, але досі називає “своєю”, йдеться в матеріалі “Української правди“.

У своєму непростому лудоманському камінгауті Станіслав Силантьєв бачить місію: перестати приховувати від суспільства важку і масову хворобу, яку культивують представники і лобісти багатомільярдного ринку азартних ігор.

Не так давно Станіслав жив богемно, організовував виставки, торгував антикваріатом, картинами і ні в чому собі не відмовляв. Але дуже швидко став патологічним ігроманом, втративши гроші, репутацію, довіру друзів і рідних

Все, з чим тепер залишився Станіслав, – борги в півмільйона гривень і картинка з планом квартири, яку він втратив, але досі називає “своєю”.

“Моя прекрасна квартира в Чернівцях, – показує він зображення у смартфоні. – Моя мрія: 83 квадратних метрів, дві кімнати, великий коридор на 10 “квадратів”. Старий фонд, будинок 1920-х років. Три і шість висота стель. Ліпнина, камін…“, — пригадав він та додав, — “Купив її за 45 тисяч, а продав терміново за 31 тисячу доларів, які програв на ставках”.

Станіслав зазначив, що не має шансів повернутися до того, що мав раніше.

“У моїй професійній сфері лудоманія закриває всі двері. Немає до тебе довіри. Та й я не хочу підставляти людей своїм шлейфом з кредитами і програшем”.

В Україні, немає реабілітаційних центрів і фахівців в достатній кількості, які б допомагали залежним від азартних ігор.

Україні потрібен центр для боротьби з лудоманією. Це не моя особиста мрія, а необхідність. Суспільству потрібно об’єднатися в боротьбі з нелегальним гральним бізнесом”.

Станіслав у своєму інтерв’ю “Українській правді”, розповів про те, що українське суспільство погано поінформоване на тему лудоманії. 

Не можна закриватися в невеликі ком’юніті і займатися самобичуванням: “Ми винні у всьому!”. Потрібно говорити про проблему і її масштаби відкрито”.

З повним матеріалом можна ознайомитися за посиланням: https://www.pravda.com.ua/articles/2021/05/12/7293168/

Реклама

Залишити коментар