У МКС визнали, що Монголія не співпрацювала в арешті путіна

У Міжнародному кримінальному суді визнали, що Монголія всупереч положенням Римського статуту не співпрацювала в арешті глави владіміра путіна, коли той перебував на її території.

Про це йдеться у висновку Палати попереднього провадження II МКС.

Палата підтвердила, що особистий імунітет, зокрема імунітет глав держав, не може бути оскарженим у МКС. Тож держави-учасниці та ті, хто визнає юрисдикцію МКС, зобов’язані заарештовувати та видавати людей, які підпадають під ордер Суду, незалежно від офіційної посади чи громадянства.

Там також нагадали, що згідно зі статтею 86 Римського статуту всі держави-учасниці повинні повністю співпрацювати з Судом для підтримки його мандату.

У Палаті зазначили, що «з огляду на серйозність відмови Монголії співпрацювати із Судом», вирішили передати справу до Асамблеї держав-учасниць.

Це орган, що здійснює адміністративний нагляд за діяльністю МКС, а також є його законодавчим органом.

Асамблея складається з представників держав, що ратифікували або приєдналися до Римського статуту. Вона має Бюро, до складу якого входять президент, два його заступники та 18 членів, які обираються Асамблеєю строком на три роки.

У вересні путін відвідав Монголію з робочим візитом — країни-ратифіканта Римського статуту, що дозволяло їй арештували лідера росії. А втім, вона цього не зробила.

Речник монгольського уряду заявив, що Монголія не може заарештувати лідера рф владіміра путіна, адже залежна від імпорту російських енергопродуктів. Водночас речник додав, що його країна завжди дотримувалася політики нейтралітету в дипломатичних відносинах.

В українському Міністерстві закордонних справ пообіцяли працювати з партнерами для того, щоб Монголія «мала наслідки». Монгольській стороні оголосили демарш.

У Європейському Союзі заявили, що «шкодують» через невиконання Монголією зобов’язань. А в МКС зауважили, що мають алгоритм реагування у разі невиконання вимог Римського статуту.

Реклама