До кінця 2024 року уряд планує направити військовозобов’язаним 900 тисяч повісток. Якщо повістка повертатиметься неврученою, на ухилянта має накладатися штраф від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн, у разі несплати якого, відкриватимуться виконавчі провадження з метою стягнення з рахунків.

Про це повідомляє Судово-юридична газета з посиланням на роз’яснення Мін’юсту.

Змінами до правил поштового зв’язку Кабмін визначив, що на те, щоб забрати повістку з пошти буде надано 3 дні (якщо вона не вручена особисто). Після повернення повістки неврученою і проставлення відповідної відмітки поштою ТЦК зможе почати процедуру накладення штрафу.

Таким чином, ці штрафи будуть, по суті, “заочними”, зазначають у газеті. При цьому постанова ТЦК є виконавчим документом. Тобто, у разі, якщо добровільно штраф, який складає від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн, сплачений не буде, на ухилянтів можуть відкрити виконавчі провадження та почати стягнення з рахунків.

“Судово-юридична газета” звернулася до уряду із запитом стосовно того, скільки таких виконавчих проваджень вже розпочато і скільки стягнуто коштів до бюджету. Раніше видання публікувало відповідь Мінфіну, що окремо облік надходжень від сплати штрафів за постановами ТЦК не ведеться.

Своєю чергою, як зазначили у Мін’юсті, відповідно до статті 308 Кодексу про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем проживання порушника, роботи або за місцеперебуванням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з КУпАПом штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати боржником штрафу державним виконавцем вживаються заходи примусового виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та майно боржника.

Згідно з чинним законодавством, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

“Також слід зазначити, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (частина сьома статті 48 Закону)” – підкреслили у Мін’юсті. (Тобто, якщо сума становить менше 160 тисяч грн, то забрати єдине житло в ухилянта не вийде – ред.).