Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг визнав, що Північноатлантичний альянс міг надати Україні більше зброї, щоб запобігти вторгненню росії у 2022 році.

Про це він сказав в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung, яке цитує Reuters.

Генсек зазначив, що тепер країни НАТО все ж надають Україні зброю для воєнних дій, однак тоді це була б зброя «для запобігання війні». За його словами, Альянс не озброював Україну до повномасштабного російського вторгнення, бо боявся ескалації з росією.

Тепер же Столтенберг виступає за дипломатичне завершення війни, проте діалог із росією, на його думку, «має базуватися на силі України».

Щодо своєї подальшої кар’єри після того, як він залишить свою посаду, генсек сказав, що має «багато варіантів» і буде проживати в Осло. Своє призначення керівником Мюнхенської конференції з безпеки Столтенберг підтверджувати не став.

Термін повноважень генсекретаря НАТО становить чотири роки, після чого може відбутися повторне призначення.

Столтенберг обіймає цю посаду з 2014 року. Його друга каденція завершилася 30 вересня 2022 року, проте через російське вторгнення в Україну повноваження посадовця кілька разів продовжували. Востаннє — влітку 2023 року, хоча сам Столтенберг зізнавався, що не хоче цього.

Нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте висунув свою кандидатуру на посаду нового генсека НАТО, отримавши публічну підтримку від урядів Сполучених Штатів, Великої Британії, Німеччини та Франції. 

Столтенберг також підтримав Рютте, назвавши його «сильним кандидатом», а також своїм «близьким другом і колегою».

Проте кандидатура прем’єра зіткнулася з опозицією з боку Угорщини, Словаччини та Румунії. Остання висунула свого кандидата — президента Румунії Клауса Йоганніса.

А втім, Рютте зміг заручитися підтримкою Будапешта й Братислави, і в червні Північноатлантична рада призначила його наступним генеральним секретарем НАТО.