Портал “Хвиля” публікує подробиці справи підсанкційного буковинського підприємця Юрія Кушніра.
“Поки судді вищого антикорупційного суду проводять форуми на кшталт «Судова влада: як вийти із кризи?», детективи НАБУ та прокурори САП генерують ці кризи в геометричній прогресії, хизуючись статистикою та окремими випадками в своїх телеграм каналах, – йдеться у матеріалі видання. – Ба більше, вже звичними стали публічні намагання ВАКС відсторонитись від НАБУ та САП як елементів антикорупційної інфраструктури, отримавши окремий суб’єктний статус, статус незалежного від НАБУ та САП антикорупційного органу, в що вірять далеко не всі.”
Так, черговою резонансною справою яка набирає шалених обертів, стала справа підсакційного бізнесмена з Буковини Юрія Кушніра, який пішов на угоду зі слідством (НАБУ та САП).
З відкритих джерел інформації (сайт судової влади України та єдиного державного реєстру судових рішень) стало відомо, що на розгляді ВАКС (справа №991/5561/24) перебуває обвинувальний акт з додатками та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №52024000000000292 від 17.06.2024, за обвинуваченням Кушнір Юрія Радуловича та інших осіб.
З опублікованих судових документів вбачається, що матеріали кримінального провадження №52024000000000292 були виділені із матеріалів іншого кримінального провадження №52017000000000802 від 17.11.2017р., де підозру оголошено ще 7 особам, чи ні?
Журналістам вдалося отримати коментар захисника одного з підозрюваних у згаданому кримінальному провадженні, адвоката Володимира Потьомкіна, який зазначив:
“Однією з найважливіших процесуальних дій у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування є повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, з якою кримінальний процесуальний закон пов’язує настання певних юридичних наслідків.
В квітні 2024р., керуючись невідомо чим, не вживши належних заходів визначених КПК України з метою вручення повідомлення про підозру моєму Клієнту, детективи НАБУ та прокурори САП безпідставно внесли данні про оголошення Клієнту підозри до Єдиного реєстру досудових розслідувань та оголосили останнього у розшук.
Невжиття детективами НАБУ заходів з метою вручення моєму Клієнту письмового повідомлення про підозру та не набуття останнім статусу підозрюваного було встановлено:
– в травні 2024р., колегією суддів апеляційної палати ВАКС під час розгляду справи №991/3377/24;
– в липні 2024р., колегією суддів апеляційної палати ВАКС під час розгляду справи №991/4819/24, рішення яких містяться у відкритому доступі в єдиному реєстрі судових рішень.
В кінці липня 2024р., я звернувся до ВАКС із скаргою на повідомлення про підозру моєму Клієнту, в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
На початку серпня 2024р., за результатами розгляду справи №991/6456/24, слідчий суддя ВАКС закрив провадження за моєю скарго, мотивуючи своє рішення тим, що мій Клієнт не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що унеможливлює звернення його захисника з відповідною скаргою до слідчого судді.
Станом на зараз склалась загрозлива ситуація, яка підриває довіру до антикорупційних органів. Детективи НАБУ та прокурори САП не бажають рахуватись з рішеннями ВАКС які набрали законної сили, та не видаляють інформацію про повідомлену моєму Клієнту підозру з єдиного реєстру досудових розслідувань, не скасовують постанову про розшук останнього як підозрюваного в тому числі не видаляють відповідні записи в базах даних МВС.
Фактично, вимушений констатувати створення/заснування окремими детективами НАБУ та прокурорами САП нового інституту, нового учасника кримінального провадження, особи яка отримала статус підозрюваного не в силу виконання припису закону а просто на підставі «ми так забажали, внесли запис в ЄРДР тож він підозрюваний тепер». Ця ситуація є над загрозливою, оскільки йдучи такою логікою просто маючи електронні ключі до ЄРДР, такі детективи НАБУ та прокурори САП, завтра можуть визначити на власний розсуд підозрюваним будь кого.
І це лише один із прикладів неналежного досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні, яких там чимало.»
У межах об’єктивного припущення, саме численні порушення у кримінальному провадженні №52017000000000802 від 17.11.2017р., спонукали детективів НАБУ та прокурорів САП якось «зшити справу», здійснити тиск на окремих осіб у згаданому кримінальному провадженні задля спонукання останніх до укладення угоди про визнання винуватості. До кола таких осіб, «потерпілих» від дій правоохоронних органів, і потрапив відомий бізнесмен Юрій Кушнір.
Як же вдалось натиснути та чому вибір пав саме на підсакційного бізнесмена з Буковини Юрія Кушніра?
З відкритих джерел інформації, вдалось встановити, що на досудовому розслідуванні НАБУ та САП також перебували матеріали кримінального провадження №52019000000000684 від 05.08.2019, в межах якого:
1.) накладався арешт на майно Кушніра Юрія Радуловича, про що свідчать матеріали справи №991/984/19;
2.) згідно матеріалів справи №991/1074/20, розміщених у відкритому доступі в єдиному державному реєстрі судових рішень, в межах кримінального провадження №52019000000000684, із забороною відчуження та розпорядження накладено арешт на майно Кушніра Юрія Радуловича, а саме:
– будинок відпочинку площею 127 кв.м.;
– дачний будинок та господарські будівлі і споруди площею 169 кв.м.;
– квартиру площею 31,8 кв.м.;
– житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами;
– будинок житловий, господарські будівлі та споруди площею 202,5 кв.м.;
– частку у статутному капіталі Приватного Підприємства детективно-охоронного агентства «СОКІЛ» (ЄДРПОУ 36146015) у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.;
– частку у статутному капіталі Приватного Підприємства «Чернівецький завод будівельних матеріалів» (ЄДРПОУ 36145996) у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.
– земельну ділянку площею 0,082 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0136;
– земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0138;
– земельну ділянку площею 0,1182 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0141;
– земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0142;
– земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0143;
– земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0144;
– земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0145;
– земельну ділянку площею 2,079 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0157;
– земельну ділянку площею 2,5868 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0355;
– земельну ділянку площею 0,27 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0356;
– земельну ділянку площею 0,2699 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0427;
– земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 7321086300:02:002:0137;
– земельну ділянку площею 0,01 га з кадастровим номером 7321086400:01:001:0300.
Також, ухвалою по справі №991/1074/20 накладено арешт на майно Кушніра Юрія Радуловича, із забороною його відчуження, розпорядження та користування ним, а саме транспортними засобами:
– «ВАЗ 21063»;
– «ГАЗ 21Л»;
– «ЗАЗ 965»;
– «ЗАЗ 965А»;
– «ЗИМ 12»;
– «МЗМА 401»;
– «УАЗ 31512»;
– мотоцикл «HARLEY-DAVIDSON SOFTAIL».
Важливим є те, що прокурором у кримінальному провадженні №52019000000000684 є той же прокурор, що і у кримінальному провадженні за №52017000000000802 та №52024000000000292, про що свідчать матеріали справи №991/2520/20.
У кримінальному провадженні №52019000000000684 Кушнір Юрій Радулович отримав статус підозрюваного а в подальшому обвинуваченого, про що свідчать матеріали справи №991/6021/21, розміщені в єдиному державному реєстрі судових рішень, згідно до яких 03.09.2021 до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000684 від 05.08.2019, за обвинуваченням Кушніра Юрія Радуловича.
Розгляд обох обвинувальних актів фактично відбувається в один і той самий період часу.
Нам також вдалось отримати коментар захисника одного з підозрюваних у згаданому кримінальному провадженні, адвоката Володимира Потьомкіна, який перебував у судовому засіданні 06.08.2024 та 19.08.2024 під час відкритого розгляді ВАКС справи №991/5561/24, з розгляду обвинувального акту з додатками та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №52024000000000292 від 17.06.2024, за обвинуваченням Кушніра Юрія Радуловича та інших осіб:
«під час розгляду справи №991/5561/24, я був присутній як вільний слухач та законний представник осіб стосовно яких обвинувальний акт у цьому судовому провадженні не розглядається, але у обвинувальних актах та угодах про визнання винуватості констатується факт вчинення ними кримінально-караних діянь.
Як сторона захисту я не можу відкрити наявні недоліки зазначених угод, оскільки це може надати невиправдану перевагу стороні обвинувачення у розумінні стратегії сторони захисту.
З приводу неузгоджень а також порушень наявних у обвинуваченні та угодах, мною було подано заяву та декілька письмових заперечень, які попри заперечення прокурора САП, були залучені судом до матеріалів справи.
Справа в тому, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Згідно практики європейського суду, суд зобов’язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов’язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції. Станом на зараз, жодних зауважень до дій слідчого судді ВАКС я дати не можу, такі просто відсутні.
Можу лише відзначити, що є численні запитання до складеного стороною обвинувачення акту та угод про визнання винуватості, а саме:
– характеру кожного обвинувачення, щодо якого особи визнають себе винними, визначення розміру шкоди, тощо;
– обраного виду покарання, а також інших заходів, які будуть застосовані до зазначених осіб у разі затвердження угод судом;
– щодо добровільності укладення угод сторонами.
На моє переконання, оголошені у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт і зокрема угода про визнання винуватості:
1) містить умови які суперечать вимогам КПК України, в тому числі але не обмежуючись допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди явно не відповідають інтересам суспільства, зокрема в контексті визначення розміру шкоди;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси як сторін у справі так і інших осіб.
Окремого дослідження потребує існуючі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, як і очевидна неможливість виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов’язань та відсутність фактичних підстав для визнання ними винуватості.
Перевірити всі ці обставини має суд, оскільки повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з такими цінностями правосуддя, як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм. Стандарти суддівської діяльності в цілому і поведінки суддів, зокрема, випливають із конституційних принципів, міжнародних договорів, до яких приєдналась держава Україна, а також із законів України. Зазначені цінності і є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя. Тож нам залишається лише вірити та сподіватись на справедливий розгляд даної справи.»
Фактично явно виражений поспіх детективів НАБУ та прокурорів САП делегітимізує дії правоохоронців, що у поєднані з численними порушеннями на стадії досудового розслідування, неминуче призведе до розвалу чергової гучної справи «контрабандистів», що можливо й відповідає меті детективів НАБУ та прокурорів САП у вказаних кримінальних провадженнях, але аж ніяк не відповідає інтересам суспільства.
