Експерти Українського Інституту національної пам’яті оприлюднили висновок, за яким вони визнали російського письменника Міхаіла Булґакова символом російської імперської політики. Згадки про нього у публічному просторі підлягають деколонізації.

Експерти УІНП вважають, що подальше перебування Булгакова у публічному просторі є російською пропагандою і має підлягати деколонізації.

У Інституті зазначили, що Михайло Булгаков, автор таких творів як “Біла гвардія”, “Собаче серце”, “Майстер і Маргарита”, хоч і народився у Києві, проте його родина була вихідцями з Орловської губернії росії (батько був російський богослов, викладачем Київської духовної академії, цензором і займався утисками української культури). Експерти назвали Булґакова імперцем за світоглядом і затятим українофобом.

“Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні. Світоглядно був на позиціях російського імперіалізму, білогвардійщини, схвалював експансію російського комунізму”, — йдеться у висновку експертів.

В УІНП зауважують, що попри «легку критику радянської влади» Булґаков симпатизував більшовикам, оспівував захоплення червоними (Червона армія – ред.) Києва і «нищення борців за Україну — «мерзенних петлюрівців» та схилянню перед Й. Сталіним. Вони також відзначають «нав’язливо декларовану зневагу до України», «упередженість автора до українського світу», відсутність «позитивних персонажів українців», пародіювання та глузливе перекручування української мови та насмішки над автокефальною православною церквою.

“Реконструкція М. Булгаковим реальних подій Української революції 1917−1921 років в оповіданні „В ночь на 3-е число“ (1922) відбувається з позицій відвертого ворога українців, української державності та мови. Гротескне зображення воїнів 1-ого полку Синьої дивізії, їх уніформи та зовнішності, пародійні сцени спілкування, чітко декларована ненависть автора має різко виражену антиукраїнську спрямованість — практично агітаційну. А в романі „Белая гвардия“ устами Алєксєя Турбіна Михайло Булгаков так репрезентує своє ставлення до очільника Української Держави гетьмана Павла Скоропадського: „Я б вашего гетмана … за устройство этой миленькой Украины, повесил бы первым! Хай живе вильна Украина вид Киева до Берлина! Полгода он издевался над русскими офицерами, издевался над всеми нами. Кто запретил формирование русской армии? Гетман. Кто терроризировал русское население этим гнусным языком, которого и на свете не существует? Гетман. Кто развел всю эту мразь с хвостами на головах? Гетман“. Булгаківські описи вояків Армії УНР („петлюрівців“) є джерелом пізніших їх карикатурних зображень у комуністичній пресі, а після повної реабілітації письменника в СРСР його тексти, які підтримали парадигму російського шовінізму, значною мірою сприяли формуванню антиукраїнської кампанії в РФ, стали одними з каталізаторів сьогоднішньої російсько-української війни”, — пояснюють експерти, наводячи цитати з творів Булгакова.

Комісія вважає подальше перебування у публічному просторі встановлених на честь Булґакова пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики.

Члени комісії дійшли висновку, що зі статею 2 Закону України Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії містять символіку російської імперської політики усі географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятки та пам’ятні знаки, присвячені російському письменнику Булгакову, є символом російської пропаганди. А тому “подальше використання імені М. А. Булгакова у назвах географічних об’єктів та юридичних осіб, перебування у публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики”, — йдеться у заяві УІНП.

Члени експертної комісії Олена Бачинська, Віктор Брехуненко, Святослав Вербич, Леся Генералюк. Андрій Гречило, Сергій Наумов, Олександр Рубльов, Олексій Сокирко і Анатолій Скрипник.