Україна проведе переговори з Угорщиною та Румунією щодо отримання освіти мовами нацменшин в українських школах для того, аби розблокувати переговори про вступ до Європейського союзу.
Про це заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, йдеться у матеріалі Financial Times.
Вона зазначила, що Україна також готова внести «додаткові поправки» до правил середньої освіти мовами меншин, зокрема угорською, але за умови досягнення балансу із навчанням українською мовою.
Зазначається що це питання стало найбільшою потенційною перешкодою для початку офіційних переговорів про членство в ЄС з Києвом. Лідери блоку мають вирішити в грудні, чи починати переговори, але прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово погрожував накласти вето на процес щодо прав меншин, звинувачуючи Київ у «угорофобії». Офіційні особи в Києві та Брюсселі побоюються, що Орбан насправді не зацікавлений у вирішенні проблеми освіти і використовує це як привід для блокування початку переговорів про вступ.
“Ми внесемо зміни в законодавство про національні меншини, і ми можемо внести додаткові правки [в закон], якщо це буде потрібно, але спочатку нам потрібно провести [двосторонні] переговори”, — сказала Стефанішина, коментуючи майбутні двосторонні переговори з Угорщиною та Румунією, які пройдуть цього тижня з метою досягнення угоди щодо балансу навчання українською та мовами меншин у середніх школах.
Проте вона зазначила, що українців, які належать до етнічних меншин, потрібно також достатньо навчати українською мовою для того, аби вони могли продовжувати освіту або працювати за межами територій, де проживають ці меншини.
Венеціанська комісія, дорадчий орган з питань конституційного права при Раді Європи, також заявила, що Україна має захищати мовні права російськомовних.
Стефанішина раніше висловлювала впевненість, що ЄС не зволікатиме з початком переговорів з цього питання. Європейська комісія заявила, що Україна повністю виконала два із семи критеріїв для початку переговорів: щодо свободи ЗМІ та судової реформи. Він оцінюватиме прогрес щодо інших п’яти — прав меншин, антикорупційних реформ, правил боротьби з відмиванням грошей, антиолігархічних законів і реформи конституційного суду.
