Венеційська комісія оприлюднила висновок стосовно закону про деолігархізацію, який Верховна Рада ухвалила ще у 2021 році. У комісії переконані, що закон не варто застосовувати в тому вигляді, у якому він є наразі, і що натомість потрібен «системний» підхід до розв’язання проблеми.

Відповідний висновок опублікували 13 червня.

Комісія підкреслила, що концентрація великого впливу в руках однієї людини є небезпечною, і що для боротьби з цим потрібна ефективна конкурентна політика, боротьба з корупцією та відмиванням грошей, забезпечення плюралізму ЗМІ, правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній тощо.

Водночас на думку комісії, замість такого багатогалузевого «системного» підходу Україна вирішила подолати вплив олігархізації за допомогою іншого «персонального підходу», ухваливши закон про олігархів.

“Цей “персональний підхід” має на меті ідентифікувати осіб як “олігархів” за певними критеріями, такими як багатство, володіння ЗМІ тощо, і накладає на них низку обмежень (наприклад, забороняючи фінансування політичних партій та виборчих кампаній). Цей підхід має, безсумнівно, каральний характер”, — вважає Венеційська комісія.

Комісія додала, що в боротьбі з олігархічним впливом не існує універсальних засобів і що у виняткових ситуаціях та на тимчасовій основі такі заходи особистого характеру можуть бути виправданими як крайній захід. Але Венеціанська комісія підкреслила, що вони можуть бути лише доповненням, а не альтернативою «системному» підходу.

“Наразі Закон про олігархів не можна розглядати як демократичну відповідь на лихо олігархізації. Закон важко узгодити з принципами політичного плюралізму та верховенства права, оскільки він потенційно може бути використаний у політичних цілях. Венеціанська комісія робить висновок, що закон не слід виконувати в тому вигляді, в якому він є наразі, і що слід застосовувати “системний” підхід”, — йдеться у висновку.

З-поміж іншого, Венеційська комісія рекомендує українській владі законодавчо відстрочити виконання закону про олігархів, виявити його недоліки та розробити альтернативний закон, який передбачав би ефективну конкурентну політику, підвищення прозорості держзакупівель, боротьбу з корупцією, зміцнення плюралізму ЗМІ тощо.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський підписав його на початку листопада 2021 року. Він передбачає, що олігархами в Україні вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть щонайменше трьом із таких ознак:

• бере участь у політичному житті;
• має значний вплив на засоби масової інформації;
• є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року підтримує або посилює це становище;
• має активи на понад один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб (зараз це 2 мільярди 270 мільйонів гривень, або трохи більше ніж 83 мільйони доларів).

Якщо ж людину визнають олігархом, на неї накладатимуть такі обмеження:

• заборона робити внески на підтримку політичних партій;
• купувати об’єкти великої приватизації;
• фінансувати будь-яку політичну агітацію, проведення мітингів або демонстрацій із політичними вимогами та гаслами.

Олігархи також повинні подавати декларацію, як це роблять чиновники. У вересні 2021 року РНБО запустила систему моніторингу олігархів. А в липні 2022-го секретар РНБО Олексій Данілов казав, що під перевірку на відповідність «критеріям олігарха» нині можуть підпадати орієнтовно 86 людей.