З другої спроби Верховна Рада висловила недовіру голові Рахункової палати Валерію Пацкану. Його звільнили з посади і голови, і члена Рахункової палати

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. За словами Железняка, під час голосування було використано норму ст. 12 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” – про те, що може бути висловлена недовіра від не менш як однією четвертою народних депутатів. 

“Тобто зібрали підпис від 113 депутатів. Це вже другий приклад після омбудсмена, пані Денисової. Підхід сумнівний, узагалі-то не для цього норму прописувати, але як є. Ну, і чекаємо вже скоро внесення на посаду Голови Рахункової Геннадія Пліса”, – прокоментував Железняк.

Про те, що Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту постановити недовіру очільнику Рахункової палати Валерію Пацкану, раніше інформувала Верховна Рада України.

“Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту визначитися шляхом голосування щодо проєкту постанови про недовіру голові Рахункової палати Валерію Пацкану, що має наслідком його звільнення”, – написали у пресслужбі й додали, що голосування відбудеться на найближчому пленарному засіданні парламенту.

Нардеп, член парламентського Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ Павло Фролов розповів про факти, які характеризують роботу Пацкана на посаді протягом 5 років.

“Єврокомісія у звіті про виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань відзначила в перекладі з дипломатичної мови повний провал євроінтеграції Рахунковою палатою, яка так і не стала вищим органом державного аудиту. Безпристрасні єврочиновники констатують низьку якість аудиторської роботи, проведення інспекцій, а не аудитів, мінімальний вплив рекомендацій Палати, погану комунікацію роботи. Першими та практично єдиними не технічними змінами до чинного закону про Рахункову палату, пролобійовані Головою, були поправки про зняття верхньої межі оплати праці для Голови та членів Палати, що дозволило кошти бюджету, передбачені для апарату, спрямовувати на виписування собі премій”, – сказав політик.

Після цього, недоукомплектування кадрів стало системним, парламентарій додав, що у Палаті не було й немає жодного повноцінного керівника аудиторського департаменту, а у 2022 році усі показники погіршились.

“Зокрема, попри збільшення видатків держбюджету майже вдвічі завдяки допомозі міжнародних партнерів обсяг перевірених Палатою коштів зменшився на 40%, кількість проведених аудитів, що є головною спеціалізацією Палати, впала ще більше — з 50 до 20, тобто у 2,5 раза. Стратегія розвитку Палати за 4 роки виконана менш ніж 15%”, – розповів Фролов.