Людмила Семенко – завідувачка бібліотеки для дітей, яка дуже любить старовинні речі. Жінка захоплюється бесарабським побутом, тому вже давно мріяла про відкриття саме такої виставки.
“У нас зібрані експонати саме бессарабські – Хотинської громади, це наші села. Крім різних речей побуту, маємо багато традиційного народного одягу. Це все колекція Юрія Марка, який зараз захищає Україну у лавах ЗСУ” – розповіла пані Людмила у інтерв‘ю “Молодому буковинцю”.
Юрій Марко займався хореографією, любив фольклор та збирав свою колекцію. Чоловік погодився віддати у світлицю всі 150 екземплярів народного одягу.
“У музеї є налавники, яким понад сто років. Буковина була у складі Австро-Угорщини, а Бессарабія – Молдови, Росії та Румунії, тому, звичайно, вплив цих культур позначився і на культурі краю. Налавники дуже схожі з буковинськими, це видно й у вишиванках. Буковинські сорочки схожі до гуцульських, у них там вишивка у вигляді ромбів, а у нас переважають квіти” – розповідає пані Людмила.
Жінка розповідає, що приблизно десять років тому на території Хотинської фортеці проводили розкопки, де знайшли глечик з часів ще трипільської культури. І цікаво те, що візерунки на ньому збігаються із візерунками на вишиванках, які й представлені на виставці.
“Ми живемо на землі, де процвітала ця культура. Я діткам показую візерунки на глечику і те, як на вишиванках збереглися ці символи й знаки. Скільки років минуло, а візерунок такий же” – ділиться Людмила.
Жінка розповідає, що приблизно десять років тому на території Хотинської фортеці проводили розкопки, де знайшли глечик з часів ще трипільської культури. І цікаво те, що візерунки на ньому збігаються із візерунками на вишиванках, які й представлені на виставці.
“Ми живемо на землі, де процвітала ця культура. Я діткам показую візерунки на глечику і те, як на вишиванках збереглися ці символи й знаки. Скільки років минуло, а візерунок такий же” – ділиться Людмила.
Віднедавна у бібліотеці можна приходити й на фотосесії. Охочих одягають у старовинні речі на різний смак.
“На фотосесію можна записатися на сторінці бібліотеки. Ми одягаємо охочих так, як їм подобається. Є кожухи, сорочки. Вже було багато дівчат, які приходили пофотографуватися. Співпрацюємо з місцевими фотографами. Вони публікують оголошення у себе на сторінках у соціальних мережах, а ми у себе” – додає директорка бібліотеки Майя МАЗУР.
