Верховна Рада ухвалила Закон “Про Службу військового капеланства”.

Відповідний законопроєкт 4626 “Про Службу військового капеланства” на засіданні у вівторок у другому читанні підтримав 291 народний депутат.

“Цей закон регулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, а також визначає правові та організаційні засади і принципи діяльності Служби військового капеланства”, – йдеться у тексті документа.

Служба військового капеланства утворюється як окрема структура у складі ЗСУ, Нацгвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, вид якої залежить від обсягу, характеру та складності заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб в їх органі військового управління, з’єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі та організації. У військовій частині на рівні окремого батальйону функції Служби військового капеланства можуть виконуватися одним військовим капеланом.

Відповідні служби військового капеланства підпорядковуються безпосередньо Головнокомандувачу Збройних Сил України, Командувачу Національної гвардії України, керівникам інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Голові Державної прикордонної служби України.

Гранична чисельність Служби військового капеланства не може становити менш як 0,15% граничної чисельності відповідно ЗСУ, Нацгвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби.

Військовим капеланом може бути громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.

Обов’язковою вимогою для зайняття посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти (ця норма починає діяти через 5 років після набрання чинності закону).

Не може бути військовим капеланом особа, якій законом обмежено доступ у з’єднання, військові частини та підрозділи Збройних Сил України, Національної гвардії, до інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України.

Інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є конфіденційною.

Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді.

З метою належної організації задоволення духовно-релігійних потреб особового складу Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань передбачено запровадження відповідних квот конфесійного представництва.

Передбачається створення як дорадчих органів Міжконфесійних рад з питань військового капеланства при Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ.