Петиція щодо скасування в Україні карантину вихідного дня набрала необхідну кількість голосів для розгляду Президентом.

Згідно з інформацією на сторінці петиції №22/108562-еп, її підписали 27 204 людини за необхідної кількості 25 тисяч.

Зокрема, в документі міститься вимога скасувати карантин вихідного дня, а також “скасувати в Києві та інших містах, (обласних) центрах України заборону на здійснення підприємницької діяльності як в цілому, так і з обмеженням часу”.

Автор петиції наголошує, що запровадження карантину вихідного дня матиме “катастрофічні наслідки” для економіки і соціокультурного життя українського суспільства, такі як масове звільнення працівників; збільшення видатків держбюджету і Державної служби зайнятості; неможливість виконання своїх зобов’язань юридичними і фізичними особами – підприємцями, в тому числі щодо сплати орендних платежів, розрахунків з постачальниками товарів та послуг; дуже негативний вплив на ринок комерційної нерухомості; значне зростання ризиків для банківського сектору через неможливість бізнесу і населення обслуговувати кредитні зобов’язання; критичне зменшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів; зупинення туристичних потоків і гальмування культурного, спортивного розвитку населення; а також “загострення соціальної кризи, що призведе до масштабного колапсу”.

У петиції також міститься вимога проводити консультації з громадськістю та представниками бізнесу щодо встановлення карантину та запровадження протиепідемічних заходів, врахування органами виконавчої влади у своїй роботі пропозицій громадськості та бізнесу для розв’язання суспільно значущих проблем.

11 листопада Кабінет Міністрів ухвалив рішення про відмову від адаптивного карантину і запровадження на території України обмежень помаранчевого рівня, а також запровадив карантин вихідного дня.

Згідно з постановою уряду, з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. на території України в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка забороняється приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування зі здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень навинос; приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах та в інших закладах розважальної діяльності, спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів; діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів.

Водночас у цей період дозволено надання фінансових послуг, роботу фінансових установ, діяльність інкасації, операторів поштового зв’язку, роботу установ медичної та ветеринарної практики, продовольчих магазинів, діяльність АЗС та СТО.